Напишите краткий пересказ "заколдованное место" - гоголь. 40

ответ:

рассказчик, дьячок одной церквушки, рассказал , которая произошла с ним в раннем детстве. отец его вместе с трехлетним братом отправился в крым продавать табак, оставив дома жену, трех сыновей и старика-деда стеречь баштан. это было прибыльное дело – «проезжие толкутся по дороге, всякому захочется полакомиться арбузом или дынею». жители соседних хуторов часто носили в обмен индеек, кур, яйца. словом, семье жилось весьма неплохо.

дед рассказчика больше всего любил, когда по дороге проезжали возы чумаков. это были видавшие виды путешественники, пересмотревшие немало на своем веку. любой из них «пойдет рассказывать — только уши развешивай».

объяснение:

Це було взимку. Одного разу в школі я подивився у вікно та побачив безліч сніжинок, що летять у повітрі. Я поставив собі питання: «Куди вони летять?» І тут же здогадався: вони шукають місце, де їм можна приєднатися до своїх друзів, до братів і сестер. Але, з іншого боку, вони не хочуть падати на землю. Їм подобається дивитися на всіх зверхньо, ​​дивитися на нас, як ми робимо уроки.

Політ зимової сніжинки

Зима. На дахах машин і будинків лежить сніг. Я одна з цих сніжинок. Мене звуть Снігуронька. Назвали мене так, тому що я вся мереживна та не схожа на інші сніжинки. Всі мої брати й сестри пишаються тим, що сніг корисний, адже під ним і в сильні морози зберігається непошкоджене насіння трав, квітів, хліба.

Так ось! Я сиджу на хмарці та скоро впаду у вигляді маленької крапочки. Ой! Що це? Подув сильний вітер і ось я лечу! Як здорово! Ух ти, я, здається, лежу на самому краю будівлі, і схоже, це школа.

Але зараз почнеться мій другий політ. Я закрила очі, подув сильний вітер. І ось я вже лежу на землі. Так я пролежала два тижні та незабаром з мене та моїх братів і сестер зліпили сніговика.

В такому вигляді я стояла до весни, а потім розтанула. І в мене почалося нове життя.

Объяснение:

Відповідь:

Порівняльна характеристика образів Онєгіна і Тетяни

Я не в Онєгіна закохалася, а в Онєгіна й у Тетяну (і, мабуть, у Тетяну трохи більше), у них обох разом, у любов.

М. Цвєтаєва

Хоча роман Пушкіна названо "Євгеній Онєгін", образ Тетяни Ларіної не менш важливий і цікавий, аніж образ Онєгіна. А якщо говорити про ставлення до героїв читачів, то багато хто погодиться з Мариною Цвєтаєвою і віддадуть перевагу Тетяні. Та й сам Пушкін не ховає своєї симпатії до героїні: "Я так люблю Тетяну милую мою!" Але один без одного вони втратять інтерес для читача, тому що на розвитку їхніх стосунків будуються весь роман і доля кожного з героїв. У характерах Тетяни й Онєгіна багато спільного. Інакше як пояснити їхню зустріч і їхню любов?

Незважаючи на різне виховання, Тетяна та Євгеній духовно близькі люди. Обоє розумні, багато читають, освічені, добре розуміються в людях. Тетяна виділила Онєгіна з усіх молодих людей, що бували в будинку Ларіних. Онєгін теж із двох сестер віддає перевагу Тетяні. Привабливість Ольги могла закрутити голову лише юному Ленському. І Онєгіну, і Тетяні властива незадоволеність життям. Але Тетяна до моменту їхньої першої зустрічі ще чекає якогось повороту долі, вона готова до зустрічі з нею. А Онєгін уже ні на що не сподівається і тому не вірить у можливість щастя для себе і для Тетяни.

Головне, що розрізняє їх — це наявність життєвого досвіду (здебільшого сумного) в Онєгіна і відсутність його в Тетяни. Звідси — простота, довірливість і щирість героїні й обережність і розважливість її Євгенія.

Дивіться також

"Євгеній Онєгін" (повний текст)

"Євгеній Онєгін" (скорочено)

Як розкривається образ автора в романі? (та інші запитання)

Біографія Олександра Пушкіна

 

Тетяна керується в своїх учинках тільки почуттями, а Євгеній — доводами розуму. Героїня виявилася сміливішою і рішучішою за свого обранця. Усупереч традиціям і думці світу вона перша пише Онєгіну і освідчується йому. Онєгін же (зовсім протилежний характер!) настільки дорожить громадською думкою, що вбиває на дуелі друга.

Зустріч героїв впливає на подальший розвиток їхніх характерів. Вони начебто поділилися один з одним тим, що мали в душі. Тетяна розбудила в Онєгіні почуття, здатність кохати і вдаватися до "нерозсудливих" вчинків. Сама ж, за порадою Онєгіна, навчилася панувати собою. Та так, що Онєгін ледь впізнав її:

Как изменилася Татьяна!

Как твердо в роль свою вошла!

Как утеснительного сана

Приемы скоро приняла!

У своєму листі Онєгін майже повторює освідчення Тетяни. Мабуть, тому, що всі закохані схожі одне на одного. Але саме в той момент, коли, здавалося б, Онєгін і Тетяна зрівнялися у своєму життєвому досвіді і духовному розвитку, вони повинні розстатися. Проте і за це розставання ми любимо їх ще більше. "Я з тієї хвилини не захотіла бути щасливою", — пише Марина Цвєтаєва, поставивши можливість кохати і бути коханим вище над можливості щастя. Таких незбагненних героїв у нас більше немає.

Пояснення: Я не знаю что тебе именно нужно поетому вот