Почему анчар вершина свободолюбивой лирики пушкина?

Объяснение:

В стихотворении “Анчар” поэт показывает дисгармонию человеческого общества, где один человек имеет неограниченную власть над другими, на фоне гармонии природы. Поэт говорит, что тирания гибельна, опасна и для соседних стран: "А царь тем ядом напитал// Свои послушливые стрелы// И с ними гибель разослал// К соседям в чуждые пределы."

Конечно, Онегин и Ленский антиподы, но они не антагонисты, как многие другие традиционные пары русской литературы: Чацкий и Молчалин, Печорин и Грушницкий, Гринев и Швабрин, Базаров и Кирсанов. Едва ли не главным художественным открытием Пушкина стало соединение в сюжетном конфликте романа не героя и злодея, а молодых героев, просто по-разному воплотивших в себе мысли и чувства определенной исторической эпохи. Автор не сталкивает их в остром конфликте, а развивает две линии романа, идущие параллельно, отличающиеся одна от другой не меньше, чем характеры главных героев. Современники Пушкина считали недостаточно мотивированной дуэль Онегина и Ленского.

У наш час навіть діти знають, що Земля кругла. Проте вчені не вважають нашу планету ідеально кулястою. Вони визначили, що середній радіус Землі становить 6371 км. Водночас, полюсний радіус (відстань від центру планети до полюсів) дорівнює 6357 км, а екваторіальний (відстань від центру до екватора) — 6378 км. Тобто полюсний радіус на 21 км менший за екваторіальний. Такі розрахунки вказують на те, що Земля дещо сплюснута біля полюсів і її форма не куляста, а радше овальна (таку фігуру називають еліпсоїд). Водночас земна поверхня має значні виступи гір (максимально 8850 м — г. Еверест) і глибоководні западини (найбільша 11 022 м — Маріанська). Усі нерівності земного рельєфу неможливо вписати в жодну математичну форму і форму Землі не можна порівняти ні з якою геометричною фігурою. Тому фігуру, яка характеризує форму нашої планети вчені назвали геоїд (землеподібний). Її визначили з використанням рівня моря. Поверхня геоїда повторює поверхню води у Світовому океані, яка уявно продовжена під материками так, що вона скрізь перпендикулярна до напряму сили тяжіння. Знання форми геоїда потрібне вченим для того, щоб розраховувати циркуляцію океанічних течій, прогнозувати зміну рівня води й руху криги.Нині за до космічних супутників дослідники можуть намалювати контури Землі до найдрібніших подробиць.Проте і це буде лише тимчасовий «портрет» нашої планети, оскільки її поверхня безперервно змінюється.