Жизненный путь тараса бульбы. !

Объяснение:

Ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей Б. Грінченка)

Проблема любові і щастя людини у новелі В. Винниченка «Момент»

Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Трагікомічне звучання образу головного героя комедії І. Карпенка-Карого «Мартин Боруля»

Мої роздуми над повістю «Кайдашева сім’я»

Чи легко бути лідером? (За драматичним етюдом О. Олеся «По дорозі в Казку»)

Збірка І. Франка «З вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії

Змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»

Вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною

«...Йому було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу Єремії Вишневецького)

Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Фольклорно-етнографічна основа повісті М. Коцюбинського «Тіні забутих предків»

Образи селян в повісті «Fata morgana» M. Коцюбинського

Твір-мініатюра про слово...

Чому Лаврін і Мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми

Семантика образу Омелька Кайдаша з повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

Мавка із драми-феєрії «Лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж

Не роби іншому того, чого не бажаєш для себе

Мій улюблений твір (М. Коцюбинського «Intermezzo»)

Марійка та Івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю О. Кобилянської «Земля»)

Яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому

«І все-таки до тебе думка лине» Леся Українка

Оповідання І. Франка про дітей та школу

Проблема життєвого вибору (за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»)

Камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника «Камінний хрест»)

Образ чоловіка у прозі Панаса Мирного

Трагедійність образу Марії Ляшнівської, головної героїні драми В. Винниченка «Гріх»

Навіщо потрібно вивчати мову сучасній Елайзі Дулітл? (Твір-роздум)

Мої враження після прочитання драми «Украдене щастя»

«Чайка» - символ вбитого кохання

Он не настаивал.
"Ну, что соседки? Что Татьяна?
Что Ольга резвая твоя?"
- Налей еще мне полстакана...
Довольно, милый... Вся семья
Здорова; кланяться велели.
Ах, милый, как похорошели
У Ольги плечи, что за грудь!
Что за душа!...Когда-нибудь
Заедем к ним; ты их обяжешь;
А то, мой друг, суди ты сам:
Два раза заглянул, а там
Уж к ним и носу не покажешь.
Да вот... какой же я болван!
Ты к ним на той неделе зван.
XLIX
"Я?" - Да, Татьяны именины
В субботу. Оленька и мать
Велели звать, и нет причины
Тебе на зов не приезжать. -
"Но куча будет там народу
И всякого такого сброду..."
- И, никого, уверен я!
Кто будет там? своя семья.
Поедем, сделай одолженье!
Ну, что ж? - "Согласен". - Как ты мил! -
При сих словах он осушил
Стакан, соседке приношенье,
Потом разговорился вновь
Про Ольгу: такова любовь!" (с)
Если это называется "настаивал", то извольте - он настаивал потому, что Ларины знали о их дружбе и, если бы Онегин не приехал, Ленского бы замучали вопросами и упреками, что он того не уговорил... Его, надо пологать, часто третировали на этот счет, ибо в деревне скучно...