Чому твір климко є автобіографічним

Объяснение:  Після арешту батька, оголошеного ворогом народу, Григір Тютюнник деякий час жив у сім'ї дядька Филимона Васильовича у донбаському селищі Щитовому, поблизу Антрацита. Сім'я жила не в розкошах, але дружно. Та почалася війна, і Григір вирішив повернутися на Полтавщину, бо бачив, як важко стало тітці годувати своїх трьох дітей. Близько трьох тижнів тривала ця небезпечна мандрівка. Різні люди траплялися Григорові. Зустрічався із фашистами, але й свої інколи бували не кращі — поліцаї, дезертири, спекулянти. Але все ж більше було людей добрих, які ділилися з ним останнім, рятували від голоду й холоду.

Спогади про цю тяжку мандрівку пізніше лягли в основу зворушливо-щирої автобіографічної повісті "Климко". Але все ж не можна сказати, що цей твір є повністю автобіографічним, бо письменник змінює ім'я головного героя, робить деякі художні узагальнення.

Темою твору є бажання жити навіть коли шанси на життя мізерні, у творі розказується про двох чоловіків. Другий чоловік підвернув ногу і був настільки знесилений, що не міг іти. Друг цього чоловіка покинув його і подорожній залишився без їжі та води, Протягом певного часу людина старалася вижити в пустелі, де не було практично нічого для життя. Бій з ведмедем і напад вовка - ось, що йому довелось пережити. Але чоловік був настільки морально сильний, що після всіх труднощів, що йому довелося пережити, став на ноги і повністю одужав.
Ідеєю твору є настільки сильне бажання жити, що ніякі труднощі не стануть на заваді. На мою думку, автор старається донести читачам, що потрібно йти до кінця, не зважаючи на труднощі. Потрібно зібратися з силами і продовжувати жити.

Силуэт- это плоскостное изображение. Форма фигуры или предмета, видимая в массе (без деталей внутри контура). Силуэт подобен тени объекта

силуэте внешние очертания объекта должны быть очень выразительны, без лишних деталей.

В силуэте фигуры или предметы рисуются обычно сплошным чёрным пятном на светлом фоне или белым на тёмном фоне.

Родиной силуэтного искусства является Китай, где с давних пор существовали однотонные черные изображения, так называемые китайские тени.

Позже силуэт проник в Западную Европу, прежде всего во Францию, где в середине XVIII века широко распространилась мода на силуэтные портреты.