Можно ли основную мысль стихотворения "Хорошее отношение к лошадям" выразить словами Андреева:"В "Кусаке" героем является собака, ибо все живое имеет одну и ту же душу, все живое страдает одними и теми же страданиями, и в великом безличии и равенства сливается воедино перед грозными силами жизни"?

Нет, нельзя.

В стихотворении Маяковского, наоборот, говорится, что мысли и чувства лошади - иные. То, что автор воспринимает как драматические события: падение, смех толпы, звуки копыт созвучные со словами "грабь, гроб, груб", - и как переживания лошади, на самом деле ими не являются. "и не нуждалась в няньке... и мысль ей моя казалась пошла" - автор признает, что его восприятие произошедшего субъективно и ограничено, и все страдания - это "трение" только его души. А лошадь, это и есть сама жизнь - "рыжий ребенок", вечно улыбающийся Будда, вращающий Колесо сансары по собственному желанию...

В первом томе поэмы Николая Васильевича Гоголя "Мёртвые души" главным героем является Чичиков, покупающий "Мёртвые души". Однако его историю автор помещает лишь в конце произведения. Почему же так?

Можно предположить, что Чичиков — ещё одна "мёртвая душа", такая же, как и предыдущие описываемые Гоголем помещики. И действительно, автор показывает нам в Чичикове "подлеца" через его поведение, мысли, общение с помещиками. И те, кто скажет, что Чичиков - "мёртвая душа", по-своему будут правы. Но стоит отметить, что в Чичикове есть огонь, есть желание жить, в конце концов есть цель. Он мечтает о "бабёнке, о детской, о многом приятном". Чичиков, конечно, далеко не положительный герой, но и назвать "мёртвой душой" я его не могу, поэтому он не может быть на последнем кругу ада.

Відповідь:

Меггі з твору «Чорнильне сердце»

Дванадцятирічна Меґі, дочка палітурника Мортімера Фольхарта, обожнює книжки. Цього вона навчилася у свого батька, якого ніжно називає «книжковим лікарем». Дівчинка зовсім не пам’ятає матері, але не відчуває себе знедоленою, бо живе в чарівному світі, сповненому любові, фантазії і пригод, — світі чудових книжок. її батько Мо є книжковим фанатом, саме він навчив Меґі цінувати красу друкарського слова. Але, крім цієї пристрасті, вони ще володіють дивовижним даром — оживлювати героїв із прочитаних ними вголос книжок. Однак ця таємниця, як і обставини зникнення її мами, розкрилася дівчинці лише під час незвичайних подій: неочікуваних, жахливих і нереальних. Ще на початку твору авторка розповідає про сховок Меґі — скриньку з книжками, яку вона неодмінно бере із собою в кожну подорож. Саме книжки навчили дівчинку мислити, відрізняти добро від зла, поважати кожну людину й бажати всім щастя. Лише така позитивна героїня здатна побороти темні сили, не допустити світове зло на Землю й визволити власних батьків. Вирощую відрами у себе вдома, а потім беру і продаю! Меггі з гідністю проходить через усі випробування, бо має сильний характер, веселу вдачу й допитливий розум. А ще вона відкрита до спілкування, любить своїх рідних та оточуючих її персонажів (тим паче, якщо це персонажі її улюблених книжок), уміє побороти почуття страху й сміливо йде до власної мети. Усі ці моральні якості вона взяла з книжок, які її скрізь оточують і є її найбільшим скарбом.

Пояснення: