Гогольовськи персонажі в нашому житт ЗАДНИЦУ

Объяснение:

В літературі є щось схоже на радіацію – як ізотопи з різними термінами піврозпаду, деякі з її явищ спалахують і швидко зникають, а деякі залишаються активними впродовж дуже довгого часу, занурюючи майбутні покоління читачів у невпинний струм завороження.  

Микола Гоголь є безперечно одним з таких літературних ізотопів-довгожителів, чия проза продовжує дивувати, розважати, та провокувати усіх, хто підпадає під її чари.

Згідно з відомим постулатом літературної критики, мабуть, найважча річ в літературі - це з'ясувати, не стільки чому певні її твори швидко забуваються, скільки чому деякі з них продовжують бути значущими сотні, а то й тисячі років після їх написання. Якщо і є відповідь на це запитання, я впевнений, що вона має бути різною для кожного з таких творів і їх авторів.

Приклад Гоголя є дуже показовим в цьому сенсі, бо його проза містить в собі щось таке, що може бути названо чудністю - не тою, яка притаманна якійсь далекій у часі чи просторі дійсності, а тою, яка характеризує наш сьогоднішній світ. Саме завдяки цій чудності Гоголя часто згадують разом з Францем Кафкою, який також допоміг нам відчути, що у світі є щось дивне, що - незважаючи на твердження російських формалістів - не зникає з плином часу.

Гоголя дуже часто відносили до тих авторів, життя яких дуже важко пов'язати з їх текстами. Насправді, іноді здається, що Гоголь був людиною, яка мала кілька різних життів.

Він мешкав у різних країнах, змінив декілька професій, і, на відміну від, скажімо, Пушкіна, написав більшість своїх творів мимохідь, без видимого зв'язку між ними й точними місцями чи часом їх написання.

Оксана была гордая и заносчивая, она сначала не хотела обращать внимания на то, как ласково разговаривает с ней Вакула и с какой любовью он на нее смотрит. Девушка поставила условие: если кузнец Вакула принесет ей черевички, которыеноеит царица, то она тот же час выйдет за него замуж. А Вакула, услышав такое, решил, что капризная красавица совсем его не любит, а только смеется над ним. «Ну, Бог спей! - решил он. - Будто только на всем свете одна Оксана. Слава богу, дивчат много хороших и без нее на селе. Да что Оксана? с нее никогда не будет доброй хозяйки; она только мастерица рядиться...» Но образ Оксаны, ее веселый смех не покидали кузнеца.

Оксана — главная героиня повести Николая Васильевича Гоголя «Ночь перед Рождеством». Оксана самая красивая девушка не только в Диканьке, где за ней толпами бегают парубки, но и в близлежащих деревнях тоже. Девушка прекрасно понимает свою красоту и происхождение — отец её богатый казак, поэтому она пользуется своей красотой, чтобы повышать самооценку, однако сама ни к одному парубку ничего не испытывает, а лишь тешится их вниманием.

Оксана любит смотреться в зеркало и восхищаться собой: своим курносым носом, чёрными глазами, красивыми бровями и тугой косой. При каждом таком процессе она всё мечтала о том, как хороший муженек будет так же восхищаться ею, как она сама.

Характером девушка была наделена очень сложным: она любила только себя, эгоистично относилась к окружающим, казалась очень высокомерной, гордой и неприступной. Все парубки, которые за ней ухаживали, так или иначе переставали это делать, потому что взаимности никакой они не добивались, Оксанка только тешила своё самолюбие благодаря ним.

Не мог не влюбиться в Оксану и кузнец Вакула, которому девушка изначально не предавала никакого внимания, относилась к нему так же холодно, как и к остальным парням, даже порой усмехаясь. Только Вакула не сдавался, он не переставал любить и ухаживать за Оксаной, он шёл к своей цели, к своей любви. По своей капризности перед Рождеством Оксанка говорит Вакуле, чтобы тот принёс ей черевички, которые носит царица. Конечно, это был вздор, который никто не воспринял бы всерьёз. Но не Вакула, он так сильно любил девушку, что решил идти за черевичками.

По окончании повести мы видим Оксану уже в совсем других тонах: вместо гордости и надменности в ней просыпаются смущение и искренняя радость за то, что Вакула вернулся цел и невредим, да к тому же с черевичками. Конечно, после такого подвига девушка даёт согласие на то, чтобы выйти замуж за Вакулу, да и сама понимает, что любит его, ведь после его пропажи она очень сильно волновалась и тревожилась, а это значит, что ей не всё равно, что будет с кузнецом.