Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
2. Ідея твору «Ніч перед боєм» а) заклик до єдності перед ворожою небезпекою;б) засудження братовбивства;в) незнищенність українського народу, віра в його духовну силу;г) возвеличення героїзму, мужності, патріотизму українців під час Великої Вітчизняної війни.3. Усі записані персонажі з твору «Ніч перед боєм» у рядку: а) Іван Дробот, Остап Мандрика, Соломія;б) Петро Колодуб, Юлько Ващук, Славко Беркут;в) Платон Півторак, Борис Троянда, лейтенант Сокіл;г) дід Савка, Захар, Мирослава.4. У цитаті «…про вас пишуть у всіх газетах як про людину безстрашну і невтомну, хоч ви на вид, пробачте, і маленькі…» схарактеризовано: а) Бориса Троянду;б) Платона Півторака;в) Івана Дробота;г) Петра Колодуба.5. Запитання командирові Колодубу про його внутрішній секрет ставить: а) дід Савка;б) Платон Півторак;в) Іван Дробот;г) Борис Троянда.6. Під час спогадів капітана Колодуба про перші дні Великої Вітчизняної війни бійців об’єднувало почуття: а) єдиної сім’ї;б) страху;в) відчаю;г) зацікавленості.7. До війни командир Колодуб працював: а) садівником;б) трактористом;в) хліборобом;г) учителем.8. «Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою» - це характеристика: а) діда Платона;б) діда Савки;в) Левка Півторака;г) Бориса Троянди.9. Відступом наших військових був розчарований: а) Платон Півторак;б) Іван Дробот;в) Борис Троянда;г) Петро Колодуб.10. Слова «Душа, хлопче, вона буває всяка. Одна глибока і бистра, як Дніпро, друга – як Десна, ось третя – як калюжа…» належать: а) дідові Платону;б) дідові Савці;в) Петрові Колодубу;г) Борисеві Троянді.11. Полковник Левко Півторак знищив чимало танкеток: а) біля Дніпра;б) коло Десни;в) на Кохин-Голі;г) неподалік від Києва.12. Думку «Чим же далі ви тікаєте, тим більше крові проллється! Та не тільки вашої, солдатської, а й материнської, й дитячої крові» висловив: а) дід Савка;б) лейтенант Сокіл;в) дід Платон;г) Іван Дробот.
Наелась желудей досыта, до отвала;
Наевшись, выспалась под ним;
Потом, глаза продравши, встала
И рылом подрывать у Дуба корни стала."Ведь это дереву вредит, -
Ей с Дубу Ворон говорит, -
Коль корни обнажишь, оно засохнуть может".
"Пусть сохнет, - говорит Свинья, -
Ничуть меня то не тревожит,
В нем проку мало вижу я;
Хоть век его не будь, ничуть не
Лишь были б желуди: ведь я от них жирею"."Неблагодарная! - примолвил Дуб ей тут, -
Когда бы вверх могла поднять ты рыло,
Тебе бы видно было,
Что эти желуди на мне растут".
Невежда так же в ослепленье
Бранит науку и ученье
И все ученые труды,
Не чувствуя, что он вкушает их плоды.Мораль басни Свинья под дубомНевежда так же в ослепленье
Бранит науку и ученье
И все ученые труды,
Не чувствуя, что он вкушает их плоды.