Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Тести. II. Мольєр. «Міщанин-шляхтич». 1. Справжнє прізвище Мольєра: а) Мольєр; б) Поклен; в) Кокнар. 2. Мольєр мав хист: а) комедійного актора; б) трагедійного актора; в) комедійного і трагедійного актора. 3. Драматург був творцем: а) «комедії помилок»; б) комедії масок»; в) «комедії характерів. 4. Помер Мольєр, граючи роль в комедії: а) «Міщанин-шляхтич»; б) «Хворий, та й годі!»; в) «Витівки Скапена». 5. Поховали драматурга: а) з великими почестями, з церковним обрядом; б) без почестей, з церковним обрядом; в) без церковного обряду, за муром цвинтаря. 6. Ім'я головного героя комедії «Міщанин-шляхтич»: а) Журден; б) Клеонт; в) Ков'єль. 7. Мрія головного героя: а) пошити гарне модне вбрання; б) вигідно видати заміж дочку; в) стати аристократом. 8. Здобути прихильність Дорімени Журдену допомагає; а) Клеонт; б) Дорант; в) Ков'єль, 9. Дорімена була впевнена, що пода¬рунки отримує від: а) Доранта; б) Журдена; в) Клеонта, 10. Клеонт висвячує Журдена в сан: а) мамамуші; б) дервіша; в) муфтія. 11. Комедія закінчується: а) весіллям; б) розлученням; в) смертю. 12. Автор прагне викликати у глядача до Журдена: а) презирство; б) насмішку; в) співчуття.
Взглядом край родной окинь –
Всюду зелень, всюду синь!
Видишь ели, словно мачты,
Утром смотрят на восток.
По горам вприпрыжку скачет
Белогривый ручеек.
С Алатау вниз по склонам
В белой пене, как в снегу,
Он бежит к лугам зеленым,
Кувыркаясь на бегу.
Казахстан!
Стоят стеною горы.
Казахстан!
Молчат в степи озера.
Выше гор
Одно лишь поднебесье,
На простор
Из сердца льется песня.
Взглядом край родной окинь –
Всюду зелень, всюду синь!
Молодой пшеницы волны
На ветру шумят весной,
Лес березовый наполнен
Золотом и синевой.
Посмотри, порой весенней
От тюльпанов степь красна.
И душа от их цветенья
Светлой радости полна.
Казахстан!
Стоят стеною горы.
Казахстан!
Молчат в степи озера.
Выше гор
Одно лишь поднебесье,
На простор
Из сердца льется песня.
Взглядом край родной окинь –
Всюду зелень, всюду синь!
Видишь, овцы тучным стадом
По джайляу потекли.
Поспеши окинуть взглядом
Красоту родной земли.
Назову столицу раем
В зелени карагачей.
Как над ней светло играет
Океан живых лучей!
Казахстан!
Стоят стеною горы.
Казахстан!
Молчат в степи озера.
Выше гор
Одно лишь поднебесье,
На простор
Из сердца льется песня.
Пфеффер Н.