Твір на тему:" Чи може людина завжди залишатися молодою?"​

Людина завжди залишалася, і залишатиметься невід'ємною частиною суспільства. Людина постійно взаємодіє з іншими людьми, спілкується з ними, живе в одному світі. Молоде покоління постійно перебуває у вічних пошуках душевної рівноваги і взаєморозуміння з оточуючими. Таким путівником для підростаючого покоління повинні стати дорослі, щоб уберегти молодь від грубих помилок і неправильних рішень.

Так відбувається, що молоді люди завжди впевнені в тому, що, будучи дорослим для тебе немає заборонених речей і для тебе відчинені всі двері. Тому бажання скоріше стати дорослим і незалежним переважує всі інші бажання.

Старше покоління завжди передавало молодим всі свої навички та вміння. Однак вони теж завжди повинні пам'ятати про те, що повинні підносити всі життєві уроки тільки своїм наочним прикладом. Такі повчання відіграють важливу роль у формуванні життєвих поглядів і принципів молодих людей.

Яке ж насправді молоде покоління? Складно бути молодим?

Деякі відразу ж заговорять про безтурботності і постійної радості. Тому що вони впевнені, що молодість - це саме чудово час, які дано кожному з нас. Їм потрібно насолоджуватися, поки є можливість.

Інші ж спробують оскаржити це питання. На їх розсуд молодість - час постійних неясностей і пошуків власного життєвого призначення. Я хочу, щоб старше покоління завжди надавало підтримку і розуміння молодому поколінню, так як це дуже необхідно.

Молодість - це важливе випробування. На шляху завжди будуть зустрічатися складні життєві завдання і питання, які доведеться вирішувати самостійно. Але світ дорослих завжди може надати нам належну до Для батьків ми назавжди залишимося маленькими малюками. Коли-небудь, ми так само виростемо і будемо давати поради своїм дітям. Давайте ж зробимо так, щоб ми подавали гідний приклад для майбутнього молодого покоління.
тому я вважаю,що молодість одна і бути завжди молодим це нерельаьно

Кожна людина пам'ятає себе маленьким. І, напевно, всім, без винятку хотілося швидше стати дорослими. Так вже влаштоване життя, потім подорослішавши і відчувши всі життєві труднощі, хочеться хоч на мить повернутися в дитинство. На дитинство відведено людині зовсім небагато часу. Воно плавно переходить в юність, потім в зрілість.

Молодість – самий цікавий період у житті людини, коли на багато що в житті дивишся крізь рожеві окуляри, в голові багато різних цікавих і креативних ідей і взагалі все ще попереду.

Чи Легко бути молодим? На це запитання є два варіанти абсолютно протилежних один одному відповідей.

З одного боку, так, молодим бути дуже легко тому, що поруч завжди є хтось зі старших, хто до порадою і підтримає у важку хвилину. З іншого боку, іноді молоді стикаються зі стіною повного нерозуміння з боку дорослих, які зовсім по-іншому дивляться на багато речей. Можливо, багато в чому дорослі надалі і виявляються праві, адже у них набагато більше життєвого досвіду. Тому, якщо виникають якісь спірні питання, що краще все-таки прислухатися до поради дорослого.

В молодості необхідно визначитися з вибором професії. Це дуже важливий життєвий питання, від якого буде залежати дуже багато чого в подальшому. Із безлічі професій треба вибрати своє, те, до чого прагне твоя душа і те, чим має займатися все життя. Дуже добре, якщо вибір буде зроблений правильно, тоді вся подальша життя буде здаватися казкою, адже займатися улюбленою справою – це ж прекрасно.

А взагалі, радість, щастя, кохання, мрії – це все молодість і це все чудово. Ще не встигли зробити в житті якихось помилок, які дуже важко, а часом неможливо виправити. Живи, насолоджуйся і радій життю. Тільки не варто забувати, що кожна людина – коваль свого щастя, і, як повернеш своє життя у молодості, так і проживеш. Головне, не оступитися, щоб потім не довелося шкодувати.

Объяснение:

Охотник приходит в гости к одинокому старому рыбаку, живущему на озере. Встречает его только собака Соболько; вскоре на лодке появился и рыбак Тарас, подгоняющий перед собой лебедя. Гостю старик рассказал, что лебедь — сирота, его родителей убили ради забавы, теперь он живет со стариком и Собольком. Дед очень любит птицу, но отказывается подрезать крылья «божьей твари», чтобы тот не улетел — мол, ему и тут хорошо, перезимует в избушке. Во время следующего визита охотник не увидел Приемыша — лебедь после долгих колебаний (самой птицы и старика) улетел со стаей собратьев на зимовку в теплые края.

В рассказе "Приемыш" повествуется о том, что девяностолетний Тарас более сорока лет живет в глухом лесу и, несмотря на оторванность от остального мира, сохраняет бодрость и работо "Где-нибудь в городе, - замечает автор, - он не прожил бы и половины, потому что в городе не купишь ни за какие деньги такого чистого воздуха, а главное - этого спокойствия, которое охватывало здесь".
Удивительное слияние человека с природой раскрывается в рассказе об этом старике: "... Тарас был высокого роста, с окладистой седой бородой и строгими серыми глазами. Он все лето ходил босой и без шляпы. Замечательно, что у него все зубы были целы и волосы на голове сохранились.
Загорелое широкое лицо было изборождено глубокими морщинами. В жаркое время он ходил в одной рубахе из крестьянского синего холста".
Тарас "знал места кругом верст на пятьдесят, знал всякий обычай лесной птицы и лесного зверя". На вопрос, не скучно ли ему одному, он обычно отвечал: "Одному? Тоже и скажет барин... Я тут князь князем живу. Все у меня есть... И птица всякая, и рыба, и трава. Конечно, говорить они не умеют, да я-то понимаю все. Сердце радуется в другой раз посмотреть на божью тварь... У всякой свой порядок и свой ум".
Заботливо выхаживает Тарас осиротевшего птенца лебедя. "Сиротой остался. Вот я его привез и держу. И он тоже привык... Теперь вот скоро месяц будет, как живем вместе. Утром на заре поднимается, поплавает в протоке, покормится, потом и домой. Знает, когда я встаю, и ждет, чтобы покормили. Умная птица, одним словом, и свой порядок знает".Очень жаль Тараса, т. к. он остался один, хотелось бы чтобы Приёмыш вернулся к Тарасу, но это невозможно: приёмыш – это птица, которой нужна полная свобода, и у неё должна быть своя семья