1)Опишите костюм юного рыцаря и докажите что автор с доброй усмешкой вспоминает и забавных событиях детства 2) Расскажите о том как Вы или ваши друзья создавали костюмы для участия в школьных тренировках 3)вспомните удавалось ли вам испытывать удовлетворение от хорошего исполнении маленькой роли​

Посвящение в рыцари. В 18-21 год оруженосца посвящали в рыцари. Обычно эту церемонию проводил рыцарь-на­ставник. Наутро после бдения в церкви юноша облачался в красный плащ-сюрко, символизиро­вавший кровь, белую рубашку и пояс - чистоту, черные или коричневые чулки-шоссы - землю, в которую он вернется после смерти.Рыцарское оружие и шпоры он получал во время торже­ственной церемонии. Кроме опоясывания мечом в рыцари могли посвятить и тремя легкими уда­рами мечом по плечам. Принесшего присягу на верность сеньору воина и его оружие благослов­лял священник, а после пира устраивали турнир, где выступал новоявленный рыцарь.Мы много думали и решили взять много листьев из ткани и решили сперва заделать костюм для крапивы потом мы решили заделать для доктора моя подруга доктор и мы попросили Ее о халате для доктора а затем шапочку потом одна халат поняли что он слишком длинный и решили укоротить халат и после для всех были костюмы вот так мы поработалиХорошо исполненная роль всегда меня радует. Пусть она даже и маленькая.

Всё стихотворение построено на антитезе: добро и зло. И этим противопоставлением являются Ангел и Демон. В дверях РАЯ сидит грустный и спокойный Ангел, а в это время над адской бездною летает мрачный и мятежный Демон, который, творя зло, не находит покоя. ОН Дух отрицания, дух сомнения!
Ангел же- чистый и непорочный, спокойно на него взирает, и на лице его доброта, улыбка и доброжелательность.
И вдруг, глядя на Ангела, мрачного и вечно недовольного Демона охватило чувство нежности и умиленья.
И обратился Демон к Ангелу, прося у него прощенье, он сожалел о том, что до сих пор не доверял ничему светлому, не знал, что такое доброта и добродетельность, со словами: "ПРОСТИ,... я видел, ты недаром мне сиял, не всё я в небе ненавидел, не всё я в мире презирал",
В стихотворении много метафор, эпитетов, сравнение, есть древнерусские слова: поникшей, главой, бездна, дух, он рек (говорил)

Корабель рятувальники виявили в Малаккській протоці, приблизно в 80 кілометрах від місця його останнього виходу в ефір. В газетах потім було описано моторошне видовище, побачене сходами на судно людьми. Капітан лежав на містку, інші офіцери і матроси - в рульовій і штурманської рубки, в кают-компанії, на своєму робочому місці сидів і мертвий радист, який, очевидно, й подав сигнал лиха. Мертвий був навіть корабельний пес. Морда тварини була оскалена, а на обличчях людей застиг вираз жаху. Але ні у кого на тілі не було ні ран, ні яких-небудь пошкоджень. Напад піратів виключалося, тому як всі цінності виявилися на місці.
І це не єдина катастрофа такого роду в ХХ столітті.У 1955 році в Тихому океані була помічена американська яхта «МВ Еліта» без слідів екіпажу, зате з повним запасом води, їжі і недоторканими рятувальними засобами.
У подібному стані ще через п'ять років в Атлантиці помітили дві британські яхти. У 1970 році загадковим чином зникла команда з англійської суховантажу «Мільтона». У 1973 році потерпіла крах норвезька рибальська «Анна» - були свідки її загибелі з інших судів, які говорили, що екіпаж на палубі був відсутній. Список можна продовжувати...Голос моря
Подібні події відбувалися і до ХХ століття - досить згадати історію зі знаменитою «Марією Челестой». Що стало їх причиною? Відповіді на це питання ніхто дати не може до цих пір. Але ще в 1937 році одну з найбільш розумних версій запропонував радянський гидрофизик Володимир Шулейкін. Проходячи по Карскому моря на гідрографічне судно «Таймир», один з фахівців звернув увагу, що, коли він наближає до вуха куля - зонд, наповнений воднем, то відчуває різкий біль в барабанної перетинки. Відсунув куля - біль пройшла. На цьому ж кораблі знаходився і Володимир Шулейкін. Він зацікавився дивним явищем і незабаром опублікував статтю, в якій доводив, що вітер, що проноситься над гребенями хвиль штормового моря, збуджує в повітрі не чутні нашим вухом низькочастотні інфразвукові коливання, дуже шкідливі для людини. Причому при частоті нижче 15 герц вплив посилюється: страждає не тільки барабанна перетинка, але і виникає розлад мозкових центрів, наприклад зору, а при частоті нижче 7 герц при певних умовах люди вмирають. 
Іншими словами, де-то вирує шторм, там з'являється генератор - джерело інфразвуку, хвилі якого поширюються дуже далеко. Його-то гач на «Таймир» і зумів «почути» завдяки наповненої воднем оболонці, яка стала резонатором цих інфразвукових коливань, болючих для людського вуха. Цей ефект Володимир Шулейкін назвав «голосом моря».Смертельна звукова хвиляПри вивченні фізіологічної дії великої інтенсивності інфразвуку на живий організм виявлені разючі явища. Тварини відчувають відчуття тривоги, безпричинного страху. Це підтверджують також дослідники-добровольці, які побували в експериментальних інфразвукових камерах.Як показали досліди французького професора Гавро, інфразвук з частотою 7 Гц смертельний для організму. А під час шторму в морі генерується інфразвук з частотою близько 6 Гц. Якщо інтенсивність коливань менше смертельній, на людей обрушується хвиля безпричинного страху і жаху. Цей стан посилюється ще більше, якщо корпус або щогли корабля потрапляють у резонанс і стають як би вторинним джерелом інфразвуку, під впливом якого знавісніла команда в паніці залишає судно. Недарма на багатьох таких судах виявляються зламаними щогли, хоча метеозведення говорять про відсутність сильних вітрів у цьому районі