Чим схожі Легран та Шерлок Холмс​

У неділю ми з батьками пішли гуляти у парк. Була та чарівна пора весни, коли дерева вже вкрилися зеленню, зацвів бузок, каштани. Повітря було ще прохолодне, але сонячне проміння, пробиваючись крізь рідкі хмаринки, припікало. Ми йшли алеєю, з усіх боків нас оточували каштани. їхні крони змикалися над нашими головами.

Суцвіття каштанів нагадували запалені білі свічки і мали просто розкішний вигляд. Несподівано біля своїх ніг я побачила одну з таких свічок. Хтось зірвав квітуче диво і кинув.

Ми пройшли ще кілька кроків і побачили грубо зламанугілочку клена з ще ніжними світло-зеленими незів’ялими листочками. Кому ж заманулося нівечити цю красу? Навряд чи ця людина хотіла зробити комусь приємність, принісши у дім каштанові суцвіття або гілку з кленовим листячком.

Рослини були зірвані просто так, мимохідь, навіть не подумавши, навіщо це потрібно. Та й суцвіття каштанів швидко в’януть, тому ні краси, ні затишку у кімнаті не створять. Інша річ, бузок або черемха. До речі, в нашому парку є багато різних видів бузку, але і його, якщо вже ламають, то складається таке враження, наче тут пройшовся буревій.

Якщо людина така байдужа до живої природи, чиможна стверджувати, що вона любить своє місто, вулицю, врешті-решт свою батьківщину? Адже від дбайливого ставлення до рослин залежить благополуччя парків, садів, лісів. Ось посадили на нашому шкільному квітнику розкішні жоржини, а хтось узяв і потайки викопав їх, тобто просто вкрав.

Крадуть квіти на міських клумбах, а скільки дерев вирубано у місті нібито заради усіляких будівельних робіт. І в нашому дворі знищили з десяток старих тополь. Нових не насадили, а пні не здаються, пустили пагони.

Природа – це краса, яка оточує нас завжди й усюди. Це зелене вбрання нашої країни. Збільшувати зелене багатство – означає по-справжньому любити батьківщину.

Той самий каштан або клен – це не просто краса. Це – чисте повітря, помешкання для птахів. А втім, це й так усім відомо

Врассказе ивана сергеевича тургенева "муму" дворник герасим самое замечательной лицо из всей челяди. это мужчина высокого роста, могучего телосложения и глухонемой от рождения. в руках у него спорится любая работа, потому что природа наделила его необычайной силой. барыня герасима из деревни к себе в город на службу. ему купили одежду, сапоги и определили его дворником. свою работу дворник герасим исполнял усердно и аккуратно, любил во всём порядок. за эти качества его уважали и побаивались. барыня жаловала герасима, как верного и сильного сторожа. она держала многочисленную прислугу. из всей прислуги прачка татьяна полюбилась главному герою своим кротким и робким нравом. встретив её, он радовался и старался угодить ей. герасим охранял и оберегал татьяну от насмешек и колких словечек. по распоряжению барыни башмачника капитона женили на прачке татьяне. конечно, это не понравилось герасиму, он переживая, долго просидел в своей коморке. а потом подарил татьяне красный, бумажный платок. и когда башмачника с прачкой отправили в деревню, герасим пошел провожать их. в этом проявился его кроткий и добрый нрав. на обратном пути герасим нашел голодного и замерзшего щенка, которого по доброте своей забрал с собой. он ухаживал за своей питомицей, как мать ухаживает за своим ребенком. герасим назвал собаку муму. он сильно полюбил ее, а она ласкалась ко всем, но любила одного дворника. конечно, барыня даже не подозревала о существовании муму. после одного неприятного случая она распорядилась, чтобы собачка больше не показывалась на дворе, слуга исполнил ее приказ и отнес ее на базар. в то время, когда герасим не обнаружил в коморке и на дворе собаку, он сильно расстроился. потом муму вернулась к дворнику. герасим стал осторожен, выгуливал собаку только по ночам и всячески старался скрыть ее от людских глаз. в конце концов про собаку все-таки узнали. от барыни последовал приказ убить щенка. герасиму это было трудно сделать, но он решился. на следующий день дворник пошел в харчевню, поел сам и накормил муму. он решил пойти к реке и утопить собаку. конечно, герасиму было жалко муму, но он не мог не выполнить приказания барыни. после всего этого дворник герасим возвратился в свою деревню и стал жить, как и прежде. мне нравится дворник герасим, потому что он сильный, мужественный, старательный, трудолюбивый. он любую работу стремится выполнить хорошо. герасим добрый, старается защитить тех, кто слабее его. он любит животных и с нежностью заботится о них. вот за эти качества мне нравится герасим из рассказа тургенева "муму".