Синквейн по теме : Зодчие Из поэмы Д.Кедрина «Зодчие»

Баллада Дмитрия Кедрина "Зодчие" (1938) описывает байку о том, что якобы Иван Грозный приказал ослепить мастеров, выстроивших по его приказу храм Покрова Богородицы на Рву - всем известный храм Василия Блаженного, по сей день остающийся примером непревзойденной архитектурной красоты. Будто бы "тиран" не захотел, чтобы такое чудо было повторено.

Главные герои баллады - зодчие Барма и Постник (по устаревшей ныне версии они считались авторами храма, сейчас есть другие версии, но не суть, у Кедрина герои именно Барма и Постник).

Баллада "Зодчие" о прекрасном творении человеческого гения и о том, что его творцы были уничтожены самодурством и тщеславием облеченного властью кровопийцы.

Историческая правда крайне далека от этого.

Объяснение:

Ти знаєш ... Ангели одного разу втомлюються

Від чийсь брехні ... зради і болю ...

Від обіцянок, тих що ти даєш

Стримати яких, у тебе не вистачить волі ...

Від дрібних принижують образ,

Від гірких сліз, що ховають за посмішкою,

Від довгих очікувань у тиші,

Яка терзає страшними тортурами ...

Вони раптом розуміють - НЕ ПОТРІБНІ

Їх той не чекав, до кого їх посилали ...

І крила що злякався, хворі -

Вони в біді марно підставляли ...

МАРНО ВСЕ - як вирок на смерть ...

І склавши крила - Ангел зникає ...

І лише потім, зрозумієш що ти - один ...

Немає більше Ангела Ніхто не прикриває ...

Відповідь:Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем’яна, любимої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розповідей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші…Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята. Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п’єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам захотів написати п’єсу. 

Подробнее – на Otvet.Ws – https://otvet.ws/questions/6195844-napisati-tvir-na-temu-mii-ulyublenii-literaturnii-geroi-napishite.html