1. Что свойственно натуре Болконского — мысль или чувства? 2. Идея и образ Наполеона в сознании князя Андрея. Как меняется их восприятие? 3. Подвиг на поле Аустерлица и ранение Болконского. Что он думает теперь о бессмертии? 4. Что открыл в себе князь Андрей в пору мирной жизни после Аустерлица? 5. В чем изменился князь Андрей после встречи с Пьером в Богучарове и поездки в Отрадное? 6. Чем привлекла князя Андрея Наташа, как он воспринял собственное рождающееся чувство любви к ней? 7. Можно ли говорить о «текучести» характера героя?

Это война и мир?

Объяснение:

Я вважаю, що Гамлет є вічним образом світової літератури тому, що він — людина нового часу, людина думки. Роздуми, міркування – його природна потреба. Головний герой Шекспіра замислюється над питаннями зради, помсти, морального падіння — темами, які є актуальними у будь-які часи.

Попри те, що Гамлет був принцом, тобто сином короля, йому не судилося мати щастя. Замість безтурботного життя парубкові довелося імітувати божевілля, аби знайти незаперечні докази вбивства свого батька його братом Клавдієм.

Найзаповітніша мрія Гамлета актуальна й у наші часи. Він прагне змінити світ, де панують зрада й обман, на краще. Хіба такий заклик не звучить по-сучасному? Безпорадність, розлад між мрією і дійсністю змушують принца відчувати занепокоєння, бути незадоволеним собою, своїм життям. Він весь у шуканнях відповіді на одвічне питання «бути чи не бути?», на яке так і не знаходить відповіді, адже воно є філософським. Йому доводиться стикатися зі зрадою та зневірою тих, кому він вірив та кого любив. Найближчі люди мимоволі стають його ворогами: мати Гертруда, Полоній, Лаерт, кохана Офелія, колишні друзі Гільденстерн і Розенкранц.

Думки Гамлета значно глибші, ніж просто жадоба помсти, про яку його просив привид вбитого батька. Він розмірковував також про нащадків, про долю своєї країни. І, гинучи від поранення отруєним клинком, принц просить свого друга Гораціо розповісти світові про його життя.

Наконец-то пришла весна! После долгой и снежной зимы приятно выйти во двор и вдохнуть запах теплого ветра, увидеть первых весенних птиц. Не успел сойти последний снег, а сквозь траву пробивается молодая зелень. Тоненькие росточки упорно тянутся к солнцу. Вскоре все покроется зеленым ковром. Почки на тополях и березах набухли, в воздухе чувствуется едва уловимый запах клейких листочков. Еще день-два, и деревья покроются нежной зеленью. Вначале это чуть заметный налет, а потом листья начинают расти все смелее и смелее, увеличиваются почти на глазах. Еще мгновение — и деревья оденутся в пышные кроны. Зеленый цвет сменит бледность зимы.

Весной по-особенному светит солнце: как-то ярко, радостно и празднично. Хочется ходить по улице и улыбаться всем подряд. Не только природа наряжается в яркие краски. Люди тоже скинули с себя теплые шубы и пальто. Вокруг все в красивых и веселых нарядах. Все рады приходу весны!