9 клас. Зарубіжна література. Контрольна робота. І варіант Початковий і середній рівні 1. Засновником «нової драми» драми вважають: а) А. Чехова; в) М. Метерлінка; б) Б. Шоу; г) Г. Ібсена. 2. П’‎єса «Ляльковий дім» — це: а) сатирична комедія; в) п’‎єса-дискусія; б) соціально-побутова драма; г) соціально-психологічна драма. 3. Нора, героїня драми Г. Ібсена «Ляльковий дім», вісім років приховувала, що: а) її шантажує Крогстад; б) змушена віддавати великий борг; в) закохана в доктора Ранка; г) витратила батькові гроші. 4. Визначте, які риси характеру не притаманні Торвальду Хельмеру: а) жорстокість та егоїзм; б) хвальковитість та лицемірство; в) компромісність та розуміння; г) самовпевненість та кар’‎єризм. 5. Риси характеру, властиві головній героїні п’‎єси Б. Шоу «Пігмаліон»: а) легковажність, безсоромність; б) пихатість, зарозумілість; в) почуття власної гідності та природна моральність; г) цинізм та кар’‎єризм. 6. Основна проблема п’‎єси Б. Шоу «Пігмаліон»: а) кохання і сім’‎я; в) доля таланту в мистецтві; б) освіта й виховання; г) кар’‎єризм та підприємливість. Достатній рівень 7. Визначте ознаки «нової драми» у творі Б. Шоу «Пігмаліон». 8. Схарактеризуйте один із образів (з творів цієї теми.), який вам найбільше запам’‎ятався. ІІ варіант Початковий і середній рівні 1. «Ібсенізм» — це...: а) дотримання положень «старої драми»; б) пародіювання творів Ібсена; в) копіювання творів Ібсена; г) дотримання положень «нової драми». 2. Основна проблема п’‎єси «Ляльковий дім» — це проблема: а) батьків і дітей; в) становлення жінки як особистості; б) вірності та зради; г) влади грошей. 3. Нора, героїня драми Г. Ібсена «Ляльковий дім», позичила гроші, щоб: а) мати привабливий вигляд, красивий одяг; б) урятувати чоловіка; в) урятувати батька; г) дати дітям гарну освіту. 4. Яким є насправді Торвальд Хельмер, він показав, коли: а) отримав листа від Крогстада; б) дістав підвищення по службі; в) дізнався про кохання Ранка до Нори; г) у Нори не виходив на репетиції танець тарантела. 5. Головна героїня п’‎єси Б. Шоу «Пігмаліон» Еліза, яку професор Хіггінгс випадково зустрів на вулиці, вирізнялася: а) не зовсім чесним ставленням до покупців; б) пихатістю, грубістю; в) жахливою вимовою; г) лагідністю, відкритістю, гарними манерами. 6. Про що замислювався Хіггінгс із п’‎єси «Пігмаліон», коли розпочинав ек- перимент? а) Про те, що скаже батько дівчини; б) що буде робити Еліза далі; в) що скажуть у вищому світі; г) як зробити з квіткарки герцогиню. Достатній рівень 7. Визначте ознаки «нової драми» у творі Г. Ібсена «Ляльковий дім». 8. Порівняйте античний міф про Пігмаліона із твором Б. Шоу. Високий рівень (спільний для обох варіантів) Виконати одне із завдань. 1. Напишіть твір-есе за темою «Значення досконалого володіння мовою для успішного життя»(за твором Б. Шоу та на основі особистих за сучасним життям 2. Продовжте історію Нори із п’‎єси Г. Ібсена «Ляльковий дім». VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Підготувати повідомлення або презентацію про життя та творчість Шолом- Алейхема. 2. Творче завдання. Підготувати повідомлення про долю єврейського народу на початку XX століття.

Тарас Бульба – это центральный персонаж одноименной повести Н.В.Гоголя, посвященной борьбе казаков польских магнатов и татар. Он – сечевой полковник, старый, широкоплечий козак, мужественный вояка, который воплотил в себе лучшие казаческие черты. Вот что сказал о его характере писатель: «Тарас был один из числа коренных, старых полковников: весь был создан для бранной тревоги и отличался грубой прямотой своего нрава. Неугомонный вечно, он считал себя законным защитником православия».

Тарас характеризуется Н.В. Гоголем как решительный, мудрый и очень упрямый. И не смотря на то, что Гоголь описывает его в повести как настоящего героя того времени, он не прибегает к его идеализации, показывая в нем как сильные стороны, так и определенные слабости.

Тарас не был создан для покоя и семейного очага - домом своим он считал Запорожскую Сечь. Именно поэтому большую часть своей жизни он проводил там или в военных походах, а воспитанием его сыновей – Андрия и Остапа - в основном занималась их мать. По его мнению настоящий козак должен не сидеть дома около жены, а воевать, защищая свой народ, родину, религию. И он искренне мечтал, что его сыновья также последуют по его стопам, станут козаками и отдадут свои жизни, защищая отчизну.

Через характер Тараса Бульбы Н.В.Гоголь показал, как главные черты русского народа проявлялись как в минуты военной опасности, перед лицом смерти, так и в мирной жизни. Смыслом жизни Тараса Бульбы была война с целью защиты своего отечества.Он свято верил в товарищество,искренне любил свою землю и готов был отдать жизнь, лишь бы её от врага. А ведь именно храбростью,  отважностью и решительностью и отличается народный герой.

Не дрогнула рука Тараса даже тогда, когда ему пришлось убить своего сына, Андрия, когда тот перешел на сторону врага – польских панов. Он уже не видел в нем родного сына, плоть от своей плоти, а лишь человека, опустившегося до изменны родине и семье, наказанием за которую могла быть только смерть.

Последние страницы повести переполнены горечи и трагизма. Дерево, к которому враги-поляки приковали Тараса Бульбу, горит. А он адресует свои последние слова казакам, с которыми провел всю свою жизнь, и к которым был так привязан. И хоть сам он героически погиб, его воля к победе и любовь и верность Родине и боевым товарищам остались живы.

Тараса Бульбу можно поистине назвать народным героем.Он был искренним патриотом своей страны и любил её до конца своей жизни.

В книгах заключено особое очарование; книги вызывают в нас наслаждение: они разговаривают с нами, дают нам добрый совет, они становятся живыми друзьями для нас. Ф. Петрарка.

Закончив дневные дела, закрыв задачник и тетрадку, положив себе на колени кошку, потянешься рукой к книге, чтобы перенестись в другие миры. Вместе с капитанами ты отправишься в неведомые дальние страны, или в пещеры и подземные озера, или на несуществующие планеты в поисках приключений, или с водолазами в поисках Атлантиды.

Книги переносят своих читателей в самые различные места и эпохи, недоступные самолетам и поездам.

Перед тобой проходят чужие судьбы, чужие радости и чужое горе, ты горюешь и радуешься вместе с героями, погружаясь в волшебные сказки или весёлую повесть. Бывает, открыв книгу где-то на середине, уже не можешь оторваться и дочитываешь все до конца, боясь потерять хотя бы строчку.

Закрываются глаза и слипаются ресницы, но ты плывешь по этому морю строчек: ну еще чуток, ну вот только узнать бы, куда на самом деле привела Дон Кихота эта дорога? Победил ли Ахилл Гектора? Жив ли Мальчиш-Кибальчиш? Нет, он погиб, и твои щеки мокры от слёз.

Представим на минуту, что нет на свете книг: нет Чебурашки, Хоттабыча, Незнайки, Гарри Поттера, Чипполино, Буратино. Без них жизнь сразу становится тусклой и серой, скучной и безрадостной.

Об этом очень интересно написано у Карлоса Руиса Сафона в его фантастическом романе «Тень ветра» . Отец, согласно традиции, в одно летнее утро повел своего сына по имени Даниель выбрать свою первую книгу на Кладбище Забытых Книг. Это место представляет собой что-то вроде склада или музея, где хранятся старые и забытые книги. Выбранная книга поразила Даниеля до глубины души и определила его дальнейшую судьбу.

Вот почему мы любим книги – они открывают нам путь в неведомое, открывают секреты и тайны, учат мечтать, делятся знаниями об устройстве мира. Книга – как корабль, а её страницы – как паруса, а ты отправился в кругосветное путешествие в бесконечный мир слов и образов, героев и негодяев, глубокой древности и далекого будущего.