Заболоцкий справедливо заметил, что человек считает обыденным окружающий его мир, а поэту удается спять «пленку» с глаз и удивить людей тем, что увидел он сам и сумел это передать в стихотворениях. Перечитайте стихотворения, найдите примеры, когда Вас удивило открытие поэта там, где Вам виделось привычное и очевидное. Благодаря каким художественным средствам Заболоцкому удается воплотить многообразие и богатство мира? Что из увиденного поэтом позволяет ему утверждать: «Поистине мир и велик и чудесен!»?

БАЛЛЫ БАЛЛЫ БАЛЛЫ

Объяснение:

Так, давайте анализировать этот вопрос шаг за шагом, чтобы понять логику Льва Толстого при выборе названия для его рассказа "После".

Во-первых, необходимо обратить внимание на то, что Лев Толстой потратил много времени на размышления о названии своего рассказа. Из этого можно сделать вывод, что он считал название рассказа очень важным и хотел выбрать наиболее подходящее.

Затем, варианты названий, которые он рассматривал: "Рассказы о и сквозь строй", "Дочь и отец", "Отец и дочь", "А вы говорите..", "После". Можно заметить, что первые четыре варианта имеют некоторое отношение к теме рассказа, которая, скорее всего, связана с отношениями между отцом и дочерью.

Однако, Лев Толстой, посмотрев на все эти варианты, выбрал последний - "После". Теперь давайте попробуем вспомнить основную идею рассказа и попытаемся понять, почему он остановился на таком названии.

Рассказ "После" рассказывает о некоторых событиях или изменениях, которые произошли после какого-то определенного события. Это может быть чем-то важным или значимым, что повлияло на жизнь главных героев рассказа.

Теперь, если мы посмотрим на остальные варианты названий, они в основном предлагают фокусироваться на отношениях между отцом и дочерью. Однако, ни одно из этих названий не передает центральную идею рассказа - изменений, произошедших после какого-то важного события.

Таким образом, можно предположить, что Лев Толстой выбрал название "После", потому что оно лучше всего отражает основную идею рассказа - изменения, которые произошли после важного события. Он, вероятно, решил, что это название наиболее точно и кратко передает суть рассказа и привлечет внимание читателя к его основному содержанию.

Надеюсь, эта детализированная и пошаговая аналитика помогла вам понять, почему Лев Толстой выбрал название "После" для своего рассказа. Если у вас возникли еще какие-либо вопросы, пожалуйста, не стесняйтесь задавать их.

Новелла "Останній листок" автора О.Генрі розповідає історію про молодого художника Джонаса, який систематично вирішивши забарикадуватися в своїй студії на обачливій вулиці почав малювати портрети молодих дівчат. Джонас пройшов складну схему життя і виконував свої замовлення, які робив через вікно, не виходячи нікому навстріч. Він вивчав особливості замовників і дотримувався власних правил та законів. Проте один з його замовників був особливим, адже він записував свої замовлення на листку, який передавав через розкрите вікно. Джонас добре розумів, що цей замовник проводить багато часу із вулиці і має особливу піднесених настроїв.

У новели О.Генрі показує, що важливість емпатії (співпереживання) полягає у здатності співчувати, розуміти і відчувати емоції та почуття інших людей. Джонас почав відчувати співчуття до свого замовника, оскільки спостерігав за ним кожного разу, коли той заходив у сусідню пустувату будівлю. Бажанням Джонаса стало підтримувати його витвори через один раз на місяць, поширювати гармонію та спокій. Він відтак написав "Останній листок", для того, щоб побажати невідомому замовнику втілення всіх прекрасних речей, які має його життя - від юності, краси, природи, музики.

При всій своїй іронії його намалювання зображується романтичний світ бідності та таланту. Джонас пояснює, що його останній листок є надією на те, що можливо він все одно виживе, що він може заманути людину в світ шедеврів, прекрасних моментів, хороших і тихих настроїв. У своїй новелі "Останній листок" О.Генрі намагається донести до читачів важливість того, що добро може бути здійснене через простий чорний фарбувальник, який дає змогу людині у будь-який момент сприймати гарність світу і розуміти його своїм усім буттям.

За допомогою новелли "Останній листок" автор показує нам важливість емпатії в суспільстві. Це означає, що кожна людина має здатність відчувати і розуміти почуття та думки свого співрозмовника, а також відтворювати їх у себе в серці і усвідомлювати їх значення. Емпатія допомагає нам бути лагідними, сприйнятливими та толерантними до інших людей, розуміти їх потреби та чуття. У контексті новелли "Останній листок", Джонас проявив емпатію до свого загадкового замовника, відчуваючи його сумні настрої і забезпокоєність. Він відчував бажання розгадати загадку і зрозуміти потреби цієї людини. Таким чином, емпатія грає важливу роль у створенні здорового й гармонійного суспільства.