Розкрийте інакомовний зміст хайку "Метелик літае.Одна однісінька тінь на всьому полі"

Произведение по жанровой направленности является сказкой-былью и повествует о детях, оставшихся сиротами в военные годы, преодолевающих жизненные трудности.

Главными персонажами рассказа являются брат и сестра Настя и Митраша, вынужденные выживать самостоятельно, поскольку рано лишаются родителей.

Писатель дает подробное описание главных героев, представляя девочку Настю, старшую в семье, в образе ответственной и трудолюбивой малышки, отличающейся веснушчатым лицом, светлыми локонами, хрупкостью и острым умом. Девочка всегда братишке и даже уступает ему в его капризах. Автор именует Настю золотой курочкой, имеющей высокие ножки, поскольку девочка встает до рассвета, выгоняет на пастбище коров и целый день хлопочет по хозяйству.

Митраша представляется как маленький мужичок в мешочке, поскольку имеет от отца некоторые ремесленные навыки и занимается мужской работой в доме, иногда продавая свои изделия либо обменивая на продукты.

Писатель подчеркивает разделение домашних обязанностей между детьми, демонстрируя сплоченность и дружбу родных людей.

Сюжетная линия рассказа развивается путем произошедшего с детьми события в момент их похода в лес за клюквой. Настя увлекается сбором ягод и не замечает отсутствие брата, который попадает в болото и не может самостоятельно выбраться из трясины оказывает собака Травка, которая приводит сестру к брату. До этого момента Митраша не очень любит собаку, но после становится для нее полноценным хозяином.

Однако приключения детей на этом не заканчиваются, поскольку впереди у них еще встреча с голодным волком. В этой ситуации Митраша проявляет себя как настоящий мужчина, не растерявшись выстрелив в зверя

Серед актуальних проблем вивчення зарубіжної літератури особливо широко обговорюється питання про використання на уроках оригінального тексту.

Звісно, ідеальний варіант вивчення творів зарубіжної літератури — в оригіналі. Але поки що це утопічна ідея, актуальними ж залишаються слова М. Драгоманова: "Я мушу признати, що знання західноєвропейських мов дуже мало поширене серед українців, навіть серед університетських і що дуже рідко хто з них, навіть із тих, хто вчиться на філологічному факультеті, читають книжки, наприклад, французькі або німецькі... Подумайте ж тепер, яка мусить бути та в цій громаді, коли вона ще збунтується і проти російського письменства?!"

Вершинні твори зарубіжної літератури для більшості читачів стають доступними завдяки художнім перекладам. Художній переклад — це відтворення, передача художнього тексту, який написаний однією мовою засобами іншої мови.

Залучаючи учнів до вивчення кращих зразків світового письменства, важливо формувати їхнє уявлення про художній переклад як унікальне явище у світовій культурі, результат творчого діалогу автора і перекладача.

Завдання на порівняльний аналіз оригіналу та перекладу під час вивчення зарубіжної літератури впроваджується дедалі активніше. Зокрема, надзвичайно цікавим і плідним виявляється зіставлення кількох перекладів одного твору. Така робота сприяє розвитку вміння порівнювати літературні явища, допомагає усвідомлювати специфіку художнього перекладу як наслідку діяльності творчої особистості перекладача, а головне — створювати в своїй уяві образ оригіналу.

Завдання на порівняльний аналіз оригіналу та перекладу найрізноманітніші. Вони мають бути спрямовані, з одного боку, на те, щоб виявити, який переклад і чому найбільше відповідає ідейно-художнім особливостям оригіналу, наскільки його ідейна, естетична і стилістична концепція як літературного твору відповідає концепції оригіналу, з іншого – з’ясувати значення окремих елементів твору, їхнє ідейно-художнє навантаження (синтаксис, звукопис, лексичне значення окремого слова, строфіка, назва твору, значення останнього речення, абзацу, слова та ін..)

Використання перекладів на уроках зарубіжної літератури є актуальним. Учні усвідомлюють не лише сутність художнього перекладу як творчого процесу і його результату, а й глибше розуміють твори, прочитані в оригіналі. Завдяки перекладним творам учні відкривають для себе реалії життя народів зарубіжжя, пізнають їхню історію, духовний світ.

Учні виявляють неабиякий інтерес до роботи з оригіналом твору та його перекладами. Уроки такого типу зробили навчання цікавішим, інтенсивнішим і більш ефективним.

Метою курсової роботи є дослідження методичної доцільності використання перекладів на уроках зарубіжної літератури.

Завдання курсової роботи види перекладів;

сфери використання перекладів на уроках зарубіжної літератури;

роль перекладів в процесі вивчення зарубіжної літератури.

Об’єктом нашої роботи є формування навичок перекладу у середніх та старших класах в ЗОШ України.

Предметом є перекладна література на прикладі В. Шекспіра та П. Верлена.

Актуальність полягає в тому, що переклади є одним з важливих елементів сприйняття літератури іноземною мовою. Учні відкривають для себе реалії життя народів зарубіжжя, пізнають їхню історію, духовний світ.

Завдяки перекладам вітчизняне письменство освоює нові жанри, теми, сюжети, літературну техніку.

Теоретичною основою нашого дослідження стали праці таких відомих науковців : Клименко Ж., яка в своїй праці «Порівняння оригіналу і перекладу в процесі вивчення зарубіжної літератури» показала, що питання перекладу є досить актуальним в сучасній методиці. А також надала ряд порад – настанов для вчителя зарубіжної літератури, які мають до йому зорієнтуватися у формах і методах роботи з перекладним текстом, урізноманітнити її. Коптілов В.В. у праці «Першотвір і переклад. Роздуми розкрив питання про переклад, а також про види, форми і методи роботи з ним. Назвав письменників, які пробували себе в автоперекладі. Висвітлив проблему ролі перекладів в процесі навчання. Ненько І. у праці «Не відкидати роботу з перекладом, а вчитися специфіці її проведення», розкрив питання актуальності перекладу. Він переконаний, що відмова від аналізу перекладного художнього тексту означатиме і відмову від курсу зарубіжна література. Висвітлив питання важливості перекладів на уроках. Радчук В. у праці «Хай слово мовлено інакше…» розкрив значення перекладної літератури як важливого чинника формування української нації. Висвітлив питання про роль художнього перекладу у взаємопізнанні народів на різних етапах формування української нації. Ковганюк С. у своїй праці «Практика перекладу» звернув увагу на такі питання, як творча індивідуальність перекладача, особливості перекладу поетичних творів.

это я не понимаю