3. Как вы думаете, почему именно главного героя рассказа выбрала Лидия Михайловна для отдельных занятий? Как сама учительница объясняет это своему ученику? 4. Почему Лидия Михайловна решилась на игру в «замеряшки» со своим учеником? Как вы расцениваете этот поступок? Что выдавало ее во время игры? 5. Директор разоблачил их, и уволил учительницу с работы за не педагогический поступок. Лидия Михайловна вынуждена была уехать. Согласны ли вы с такой оценкой директора поступка Лидии Михайловны? 6. Какие нравственные уроки преподает своему ученику Лидия Михайловна?

сначала он был добрым и дружелюбным, воспитанным и скромным.

потом ленивый, неблагодарный, высокомерный и эгоистичный.

Это был обычный мальчик, мечтающий о романтических рыцарских подвигах, о встрече с настоящей феей.А еще ему надоела школьная зубрешка, поэтому он и попросил у короля подземных жителей волшебное конопляное зернышко. Ну а потом он вырос и стал известным русским писателем Алексеем Константиновичем Толстым, который придумал Козьму Пруткова, написал "Князя Серебряного" и многое другое, а также такие известные повести, как "Упырь" и "Семья вурдалака".

Байка — віршований або прозовий літературний твір повчального, сатиричного характеру. Наприкінці байки міститься короткий повчальний висновок-так звана мораль.

Балада-це ліро-епічний твір, тобто розповідь, викладений в поетичній формі, історичного, міфічного або героїчного характеру. Сюжет балади зазвичай запозичується з фольклору.

Билини — це героїко-патріотичні пісні-сказання, що оповідають про подвиги богатирів і відображають життя Стародавньої Русі IX—XIII століть; вид усної народної творчості, якому властивий пісенно-епічний б відображення дійсності.

Бачення — це жанр середньовічної літератури, який характеризується, з одного боку, наявністю образу «ясновидця» у центрі оповідання і загробним, потойбічним, есхатологічним змістом самих зорових образів, явлених ясновидця, — з іншого.

Детектив — це переважно літературний жанр, твори якого описують процес дослідження загадкової події з метою з'ясування її обставин і розкриття загадки.

Комедія — вид драматургічного твору. Відображає все потворне і безглузде, смішне і безглузде, висміює пороки суспільства.

Комедія вдач (комедія характерів) — це комедія, в якій джерелом смішного є внутрішня суть характерів і вдач вищого світу, смішна і потворна однобокість, гіпертрофована риса або пристрасть (вада, недолік). Дуже часто комедія вдач є сатиричною комедією, яка висміює всі ці людські якості.

Ліричний вірш (у прозі) — вид художньої літератури, емоційно і поетично виражає почуття автора.

Мелодрама — вид драми, дійові особи якої різко діляться на позитивних і негативних.

Міф — це оповідання, що передає уявлення людей про світ, місце людини в ньому, про походження всього сущого, про богів і героїв.

Нарис-найдостовірніший вид оповідної, епічної літератури, що відображає факти з реального життя.

Пісня, або Пісня — найдавніший вид ліричної поезії; вірш, що складається з кількох куплетів і приспіву. Пісні поділяються на народні, героїчні, історичні, ліричні і т. д.

Наукова фантастика — жанр в літературі та інших видах мистецтва, одна з різновидів фантастики. Наукова фантастика грунтується на фантастичних припущеннях (вигадці) в галузі науки, включаючи різні види наук, такі як: точні, Природничі, і Гуманітарні науки.

Новела — це основний жанр малої оповідної прози, більш коротка форма художньої прози, ніж повість чи роман. Автора оповідань прийнято називають новелістом, а сукупність оповідань — новелістикою.

Повість-Середня форма; твір, в якому висвітлюється ряд подій в житті головного героя.

Ода-жанр лірики, який представляє собою урочистий вірш, присвячений якій-небудь події або герою, або окремий твір такого жанру.

Поема-вид ліроепічного твору; віршоване сюжетне оповідання.

Послання (епістолярна література) — це літературний жанр, в якому використовується форма «листів» або «послань» (епістол).

Розповідь — мала форма, твір про одну подію в житті персонажа.

Казка — це жанр літературної творчості, найчастіше в казках присутня магія і різні неймовірні пригоди..

Роман-велика форма; твір, у подіях якого зазвичай бере участь багато дійових осіб, чиї долі переплітаються. Романи бувають філософські, пригодницькі, Історичні, сімейно-побутові, соціальні.

Трагедія — вид драматургічного твору, розповідає про нещасну долю головного героя, часто приреченого на смерть.

Фольклор — вид народного мистецтва, який відображає загальні закономірності суспільного розвитку народів. У фольклорі існує три роду творів: епічні, ліричні і драматичні. При цьому епічні жанри мають віршовану і прозову форму (в літературі епічний рід представлений тільки прозовими творами: розповідь, повість, роман і т. д.). Особливістю фольклору є його традиціоналізм і орієнтація на усний б передачі інформації. Носіями зазвичай виступали сільські жителі (селяни).

Епопея-твір або цикл творів, що зображують значну історичну епоху або велика історична подія.

Елегія — ліричний жанр, який міститься у вільній віршованій формі якусь скаргу, вираз печалі, або емоційний результат філософського роздуми над складними проблемами життя.

Епіграма-це невеликий сатиричний вірш, що висміює будь-яка особа або суспільне явище.

Епос — це героїчна оповідь про минуле, що містить цілісну картину народного життя і представляє в гармонійному єдності якийсь епічний світ героїв-богатирів.

Есе-це літературний жанр, прозовий твір невеликого обсягу і вільної композиції.