Архат деген кім? Ол қайда бара жатыр? Шығарма - Прописка. Қазақ Əдебиет

Метафоры:

Когда на меня навалилась беда; в сердце растает тревога; тихонько шуршала дорога; иного не надо мне рая.

Олицетворения:

Сказала вода; сказала мне высь; гора мне шептала; поманили луга.

Эпитеты:

отчему краю; голубые снега; родимого края.

Ассонансы:

Когда на меня навалилась беда (повторение звука А).

Обернись к небесам и  в сердце растает тревога (повторение звука Е).

Аллитерации:

Повторение звуков Н и Д в первой строфе.

Повторение шипящих во второй строфе.

Повторение звука Л в третьей строфе.

Повторение звуков Т и Д в четвертой строфе. 

Головні герої чоловік з дружиною і семирічний хлопчик Джим.

Розповідь вчить тому, що ми не цінуємо те, що маємо, а починаємо це розуміти тільки, тоді, коли вже втратили. Чоловік і жінка ненавиділи шум, гам і суєту свого міста, страждали від того, що щоранку потрібно бігти на роботу і т.д.  Вони мріяли про тишу і спокій, про те, щоб жити одним, і щоб на цілому світі нікого не було. Це трапилося. Вони одні. І нікого в цілому світі. І що? Яка тепер їх мрія?  

Ось вона! "Добре, правда, якби ми ввечері лягли спати, а вночі все якимось чином повернулося на свої місця. Всі безглуздості, шум і гам, ненависть, всі жахи, все кошмари, злі люди і безглузді діти, вся ця катавасія, дріб'язковість , суєта, все надії, сподівання і любов. Правда, було б добре? "

Цінуйте життя! --- ось головна ідея твору.