очень нужно) Задание по рассказу Платонова "Никита" Какие изобразительно-выразительные средства использует автор? Найдите их в тексте и запишите. (Нужно найти :олицетворения, эпитеты, метафоры, сравнения. К каждому пункту минимум 2-3 примера НУЖНО

Объяснение:

ОСОБЛИВОСТІ ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТУ

Текст – це головний елемент документа, який складається з логічних

елементів: вступ, доказ, закінчення. Якщо текст документа займає більше однієї

сторінки, то на другу сторінку не можна переносити один підпис, на ній має бути не

менше двох рядків тексту.

У документах, оформлених на двох і більше аркушах паперу, нумерація сторінок

починається з другої. Номери сторінок ставлять посередині верхнього берега аркуша

арабськими цифрами без слова „сторінка” та розділових знаків.

Якщо текст друкується з обох боків аркуша, то непарні сторінки проставляються

у правому верхньому кутку, а парні – у лівому верхньому кутку аркуша.

Членування тексту на складові частини, графічне розмежування частин, а також

використання заголовків, нумерації та іншого називають рубрикацією.

Найпростіша рубрикація – поділ на абзаци. Абзац – це відступ праворуч на

початку першого рядка кожної частини документа. Поділ тексту на абзаци має велике значення. Це допомагає осмислити і

підготуватися до сприйняття іншої підтеми.

Абзаци не повинні бути великими. Нормативним можна вважати абзац із трьох

чи п’яти речень. Для сприйняття краще, якщо ці речення будуть різні: найкоротші –

на початку і в кінці. Абзаци теж вимагають чергування залежно від розмірів.

Наприклад, у виробничих документах, де звертається увага на кожну операцію чи

деталь, абзаци використовуються для поділу однорідних членів речень чи сурядних

речень в окремі мікротексти. Тут доречні абзаци з одного-двох речень.

Найзручніші для сприйняття речення складаються з трьох, п’яти, семи і

найбільше – з дев’яти слів.

Некоторые издатели сочинений Шекспира заявляли, будто в сонетах воспевается возлюбленная Шекспира, а один даже уверял, что королева Елизавета 1, но были неправы.

в первых 126 сонетах даже нет речи о женщине, а воспевается мужчина, и только в последних 26 появляется и женщина.

в них автобиографический отпечаток Шекспира.Исследователи сонетов распадаются на два главных направления: одни всё в них считают автобиографическим, другие, напротив того, видят в сонетах чисто литературное упражнение в модном стиле, не отрицая, впрочем, автобиографического значения некоторых подробностей. В основе автобиографической теории лежит совершенно правильное наблюдение, что сонеты — не простое собрание отдельных стихотворений. Каждый сонет заключает в себе, конечно, нечто законченное, как цельное выражение одной какой-нибудь мысли. Но если читать сонет за сонетом, то несомненно видно, что они составляют ряд групп и что в пределах этих групп один сонет как бы является продолжением другого.