Какой выбор сделал Г.Мелехов в финале романа, с кем остался-с "белыми" или "красными" ? Нашёл ли он правду, которую искал?

Объяснение:

Григорий Мелехов долго метался между красными и белыми ,он присоединяется и к красным, и к белым, но ему не удается найти то, что необходимо,  он не нашел правды ни на одной из про­тивоборствующих сторон. Везде Григорий видел толь­ко обман, жестокость, насилие, оправдания которым он не находил в мучительных своих размышлениях.Потом он становится дезертиром.

Дев᾿ятнадцяте травня

Впродовж навчального року ми познайомилися з цікавими художніми творами, які входять до скарбниці світової літератури. Деякі з них стали вашими улюбленими, інші, можливо, ви захочете ще перечитати, щоб зрозуміти їхню справжню суть. Сьогодні у нас є можливість знову перегорнути сторінки вивчених творів.

Вправи «Встанови відповідність»

Завдання 1. Визначити відповідність поняття щодо пояснення.

А)

1. Ода.

А) Жанр східної поезії, закінчений за змістом і художньою формою чотиривірш.

2.Лірика.

Б) Твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні.

3.Рубаї.

В) Вірш, що висловлює високі почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.

4. Пародія

Г) Літературний твір-насмішка, створений за мотивами художнього тексту, що вже існує, але зі спеціальним комічним ефектом.

5. Притча.

Д) Рід літератури, у якому відображено думки, настрої, почуття людини, душевний стан автора.

Слово «людяність» має в своїй основні слово «людина». Це означає, що властива вона може бути саме людям. Але що ж це таке? На мою думку, цей найвища ознака людини, що вирізняє її з-поміж інших істот.
Людям характерно допомагати одне одному, підтримувати у скрутну хвилину. Коли ми бачимо, що хтось страждає, у нас стискається серце від жалю. А коли хтось радіє, хочеться радіти і собі. Але бувають такі люди, котрі байдужі до чужого горя. Дехто навіть може зловтішатися, заздрити чи радіти чужій біді. Людяність не торкнулась їхнього серця. Людина, про котру можна сказати «людяна» ніколи не буде сміятися з чужого горя, вона завжди буде прагнути до ближньому.
Хтось запитає: «А навіщо бути людяним? Кому це треба?». Так от, я гадаю, що якби в нашому світі більше людей були щирими, людяними та добрими, наше життя стало б куди світлішим і добрішим. В суспільстві, яке будується за законами ввічливості, взаємодо та взаємопідтримки немає місця ненависті та злобі. Кожна людина, коли відчуває підтримку, автоматично відчуває себе більш щасливою. А людська байдужість вбиває в людях віру в добро, надію та любов до життя. Коли кожному з нас важко, коли ми стикаємося з труднощами, останнє, що ми хочемо відчути це насмішки та задоволений усміх. А так хочеться знати, що хтось буде поруч, що хтось протягне руку допоги і проявить цю прекрасну людяність.
Я хочу закликати людей бути людяними одне до одного. На нашій планеті так багато зла, що часом зневірюєшся у всьому і втрачаєш надію. Але коли ми будемо добрішими навіть до незнайомих людей,будемо більше посміхатися та допогамати одне одному, ми будемо робити один одного щасливішими.