Напишите лингвистическую сказку по русскому языку 5 класс на тему как морфемы поспорили с окончанием

Собакевич. Поместье. Большая деревня, несуразный дом. Конюшня, сарай, кухня, построены из массивных бревен. Хозяйство собакевича развивалась по принципу неладно скроен ,да крепко сшит. Портрет. Похож на медведя фрак медвежьего цвета, цвет лица калёный, горячий
Плюшкин. 1,3. Дом плюшкина смотрится дряхлым инвалидом. Местами в один этаж,местами в два, на воротах зеленая плесень,из окон открыты только 2, остальные заставленны или забиты. В его доме нагромождение мебели и хлама. Нищенский вид передает духовную нищету героя. 4. Трудно было определить мужчина это или женщина. Лишь глаза его сохраняли бойко сть и подвижность лицо было как у старика, на голове колпак. На шее толи платок ,толи чулок, подбородок далеко выступает вперед. 6. Почти ничего не осталось в нем от прежнего культурного хозяина, язык его пестрит просторечными выражениями или бранью. Плюшкин постоянно находится в состояние раздражения. 8. Предложение изумило и обрадовало, потому что будет доход ,согласился продать 78 душ по 30 копеек.

Справжнє ім'я чудового американського новеліста О. Генрі — Вільям Сідней Портер.

Письменника називають співцем долі маленької людини. У його творах немає визначних подій, його персонажі не є видатними особистостями або людьми, здатними на подвиг. Його герої — це звичайні люди, що діють у звичайних обставинах, з маленькими радощами та великим сумом. Вони добрі, але часто безпорадні в жорстокому світі, проте постійно намагаються хоч трішечки змінити своє сіре життя, зробити його кращим.

Великою увагою до маленької людини відзначається і новела «Останній листок». О. Генрі знайомить нас одразу з трьома непримітними людьми: двома художницями-початківцями Джонсі і Сью та старим художником-невдахою Берманом. Джонсі тяжко захворіла і вирішила, що помре, коли відлетить останній листок плюща за вікном. З кожним днем ставало все менше листків, з кожним днем наближалася до дівчини смерть. її подруга Сью про все розповіла Берману, і той, що все життя мріяв написати шедевр, здійснює свою заповітну мрію: малює листок плюща та чіпляє його на гілку. Це він робив у сильну негоду, тому застудився й помер. А Джонсі, яка думала, що відлетів останній листок, наблизивши до неї смерть, раптом побачила, що він все ще тримається. У дівчини прокинулася жага до життя, вона повірила в те, що одужає. І одужала завдяки шедевру старого Бермана. Так, цей невеличкий листок — справжній шедевр. Не з художньої точки зору, ні. У нього була вкладена любов до людини, віра в її сили, бажання добра. І людяність перемогла.

О. Генрі показав героїв із доброю душею, змушуючи нас пильно придивлятися до кожної людини, вчитися бути гуманним до всього, що оточує.