Які моральні риси виявили головні герої твору Чорнильне серце під час випробувань? (5-7 речень)

Тереза: Дружина Мортімера, мати Меггі і племінниця Елінор. Вона зникла в книзі, коли Мортімер вперше вичитав Капрікорна, Басту і Сажерука. Капрікорн (Козеріг): Ще один персонаж, який також був зачитаний з книги Мортімера. Козеріг – дуже високий, виснажений чоловік, блідий, як пергамент, з короткими щетинистими волоссям і дуже блідими яскравими очима. Він є головним антагоністом в першій книзі. Він піклується лише про себе. Капрікорну припав до душі наш світ, і він вирішив знищити всі екземпляри книги зі своєю історією, крім одного, який ретельно охороняється, щоб ніхто не зміг послати його назад, але щоб сам він міг змусити Мо, або кого-небудь іншого з таким же даром, вичитати йому його давнього друга – страшну Тінь, здатного лише вбивати Елінор: бібліофілка, самітнця, яка пишається своєю колекцією книг. Спочатку вона дещо грубо відноситься до Меггі, побоюючись, що Меггі погубить її книги, але незабаром розуміє, що Меггі любить книги так само, як і вона. Елінор дає також притулок в своєму саду і всяким магічним істотам, які вийшли з книги – феям, кобольд, скляним человічкам … Баста – права рука Козерога і відданий йому, як вірна собака. Він любить свій ніж і дуже забобонний. Його теж вичитав Мо. Феноліо: автор книги «Чорнильне серце». Він старий і повністю зачарований створеними персонажами. Мортола (Сорока): є кращою слугою і таємноюю матір’ю Козерога. Вона вичитана з Чорнильного серця Тінь: У книзі з’являється тільки тоді, коли Козеріг викликає її. Тінь зроблена з попелу всіх істот, спалених Козерогом.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/chornilne-sertse-golovni-geroyi/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

Сделай так: иду, говорит, позади больницы, а друг только уехал, решила пройтись покурить. А тут откуда не возьмись - бабулька, а время уже около трёх ночи, если не больше. Ну, я, говорит, ей удивилась (в общем-то, Оксанка хоть и верит во всяких ведьм и магию, но впечатлительностью не отличается).

Так, говорит, подходит к ней бабушка и просит хлебушка. Ну, Оксана отвечает, что, мол, нету, бабушка. Та оглядела её и ещё настойчивей просит «хоть что-нибудь»... А у Окси ну ничего не было... Она говорила, что если бы что было при себе - обязательно бы отдала, рефлекторно, так сказать.

Короче, Окса разворачивается, говоря, что у неё действительно ничего нет... Так та её за руку хвать! Оксана не испугалась, а тока отдёрнула руку... вроде больно бабке не было... с её слов: та вдруг завыла нечеловеческим голосом, вроде как собака ...на четвереньки и очень-очень быстро поскакала в сторону посёлка. Сестра ещё 30 секунд смотрела ей вслед, как завороженная, а потом пошла в палату... Как она говорила, даже не испугалась. Ей странно было.

Ещё она говорила что в тот момент собаки ужасно лаяли возле больницы и в посёлке... так громко, что просто уши закладывало, но близко к больнице не подходили. А потом я узнала от подруги что в том посёлке Ведьма в эту ночь умерла, и она мучилась просто ужасно, так как никому не могла передать своё бремя...

Я иду в лес.
Когда я зашел в него то сразу же увидел  цветные Листья парящие в воздухе.Они как будто танцевали специально для меня.вы их вальсе быля и зеленые , и красные, и желтые листики.Когда я насмотрелся на них то пошел глубже в лес.Там стояли голые деревья,которые вот вот покроет иней.На одном из деревьев сидели две вороны и громко каркали.Я знаю они обсуждали сплетни со всех лесов земли.Вот бы мне знать их язык!Вот я уже дошла до конца леса,и мне придется возвращаться домой.Ноя обязательно сюда вернусь и еще раз уединюсь с природой