ТапсырмаНеліктен адам су асытнда осiр сүре алмайды? Сен қалайойлайсың? Попс формуласы бойынша қысқаша жауап жаз.1.Менің ойымша..2. Себебі, мен оны былай түсіндіремін..3. Оны мен мына фактілермен дәлелдейаламын...А4. Осыған байланысты мен мынадайкорытындыға келдім...2-тапсырмаСу астында жүзгенде Ихтиандр неден сақтану керек депойлайсың?сімтНЕСТИхтиандрга кандай тілек айтасың? Тилепінді жаз.​

Рассмотрим повесть А.П.Чехова "Студент"

Эта удивительная работа посвящена актуальной теме в наши дни,что выражается большой популярностью данного произведения.

В повести на первый план выдвигается осмысление и память настоящего и будущего,где главный герой является частью "настоящего" мира,но в то же время уже и " ".

Работа,бесспорно, открывает нам мир,который видит студет вокруг себя,это ему разобраться в событиях и перейти из состояния грусти в состояние радости,что,следовательно,наставляет его на воодушевление и восторг от того,что он увидел "нить всей жизни."Тоесть,можно сказать,что вечное нерушимо,ибо оно учитель будущего.

Я не вижу особо выраженных недостаткой и недочетов работы автора в этом произведение.Оно точно и эмоционально выражает ситуацию,в которую попал наш герой.

Повесть "Студент" заслуживает высокой оценки,а ее автор,несомненно,достоин высшей степени оценки. Могу сказать,что эта повесть вечна и будет таковой ещё очень долгое время.

У багатьох своїх поезіях торкається Тарас Шевченко і теми рідної природи, яку надзвичайно любив і завжди опоетизовував.

Наприклад, у поезії «Над Дніпровою сагою» природа у поета оживає, набуває людських рис. Старий явір стоїть понад берегом Дніпра й журиться, що назавжди залишиться без вірної дружини, так і посивіє в самотині. Як відомо, дерева сивіти не можуть, так само, як і журитися, але Тарас Шевченко надає явору такого вміння. Ялинка з калиною змальовані в образі молодих, гнучких дівчаток, які сміються та співають, повбирані квіточками.
Неодноразово поет звертався до описів природи тоді, коли хотів підкреслити ту чи іншу атмосферу. Наприклад, поезія «Причинна» починається описом бурі, і це настроює читача на щось небезпечне, грізне, трагічне. Опис бурі надзвичайно майстерний. Могутній Дніпро реве та стогне від поривів сердитого вітру. Місяць зблід, колихаючись між хмарами, наче човен на синіх хвилях. Чутно крик сичів та скрип ясеня.
Коли читаєш опис бурі, стає моторошно, настільки реалістично змальовано її поетом.

Чудові картини природи автор змальовує і в поемі «Княжна», Із замилуванням оспівує поет вечірню зорю, з якою він веде розмову. Перед читачем постає картина, де в тихому Дніпрі купається сонечко, яке заходить за обрій. Постає веселка, перекинута через річку. Постають тихі, розкішні дерева, що миють свої віти у хвилях Дніпра.

Отже, картини рідної природи були невід'ємною частиною творчості Тараса Григоровича Шевченка, і ці природні описи вдавалися йому надзвичайно.