мне Рассказ '' В прекрасном и яростном мире"1Что значит выражение '' скучал от своего таланта''? 2. Почему мальцев всегда перпроверял все михонизмы поезда? 3. Подумайте почему из троих героев рассказа, пережтвших ужасную грозу, ослеп именно Мальцев? ​

1) Что значит выражение '' скучал от своего таланта''? ,

Это значит, что этот человек с талантом - одинокий. Может он имеет хобби, которое ему более всего подходит, но никто не замечает его таланта.

2) Почему Мальцев всегда перепроверял все механизмы поезда?

Когда проверяли другие люди, Мальцев думал, что они не разбираются в этом и перепроверял всё заново, думав, что он лучше все остальных людей.

3) Подумайте, почему из троих героев рассказа, переживших ужасную грозу, ослеп именно Мальцев? ​

Потому что, Мальцев был рядом с разрядом и ослеп от удара электромагнитной волны.

Іван Котляревський... Ім'я це викликав у кожного яскраві асоціації: і безсмертній Еней, і невмируща Наталка — героїня п'єси, що стала праматір'ю нового українського театру.

Що забезпечило «Наталці Полтавці» безсмертя у віках? Найкраще можна відповісти словами О. Гончара: «Два століття живе на світі безсмертний автор «Енеїди» й «Наталки Полтавки» поет, веселий мудрець, в якому мовби уособився оптимізм народу, його дужий, не підвладний смуткові дух, патріотичне чуття, обдарованість, моральна чистота».

Ці риси надзвичайно виразні в п'єсі, характерні для всіх її персонажів.
Твір позначений народністю, національним колоритом насамперед через риси характерів дійових осіб.
Доброта — більша або менша, а то й мізерна, але доброта. Великодушність — яка вже не є і хто, на яку здатний, але великодушність. Щирість — може, у возного й ледь цинічна, коли йдеться про «взяточок, сиріч — винуждений подарочок», але відверта. Отже, всі герої втілюють у собі найвищі прояви народної моралі. Хоч у образі головної героїні, безперечно, найяскравіше висвітлено внутрішню красу людини.

Наталка — чесна, скромна полтавська дівчина. Вона щиро покохала Петра і чекає його, хоч як важко їй доводиться в житті. Вона здібна, роботяща. Але найкраще про її душевну красу можна сказати словами виборного: «Золото — не дівка!.. Окрім того, що красива, розумна, моторна і до всякого діла дотепна — яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всіх старших себе; яка трудяща, яка рукодільниця...».

Розум і кмітливість Наталки найбільше виявляються в її розповіді з водним. Які влучні і дотепні відповіді дає вона, проста селянська дівчина, цьому освіченому хвальковитому чиновнику: «знайся кінь з конем, а віл з волом», «шукайте собі, добродію, в городі панночки...».

А як Наталка любить свою матір, що для неї найдорожча і найкраща в світі! Вона погоджується на все, щоб заспокоїти стару неньку, щоб не бачити її сліз, хоч при цьому сама страждає. Проте, коли вирішується її доля, Наталка діє сміливо і рішуче. В образі головної героїні Котляревський втілив народний ідеал української жінки, її моральної краси. Проходять роки, але в найістотнішому цей ідеал залишився без змій, тому що духовне багатство, чистота і чесність працьовитість і сердечність з плином часу на старіють, бо є загальнолюдськими і вічними.

Першими у ряду жіночих образів трудівниць створених в українській літературі, був образ Терпелихи — бідної жінки з мріями про кращу долю, достаток, зі стійкими принципами народної моралі.
Своєрідним характером наділений Петро. Він надзвичайно чуйний і вразливий, але неспроможний боротися за своє щастя, оскільки боїться, що завдасть коханій ще більших неприємностей. Це людина покірна долі і вихована на кращих принципах християнської моралі.

Неординарним персонажем є й Микола. Ненав'язливо, але наполегливо він допомагає закоханим вибороти своє щастя, жартами піднімає їхній дух і настрій. Він уміє хвалити людей за добру справу, встановити згоду між вороже настроєними людьми: «От такові-то наші полтавці! Коли діло піде, щоб добро зробити, то один перед другим хватаються». В уста героя Котляревський вкладає власні роздуми про національний народний характер.

Навіть в негативному образі возного автору вдалось показати риси позитивні. Людина, яка здатна на кохання, уже людина. Людина, що могла бути щасливою, але з жалю, зі співчуття, не пішла до мети по головах, справді людина. Якщо возний, прагне виправдати свої вчинки, говорить про них — це означає, що його мучить сумління, отже, ще жива совість.

Суперечливою й неоднозначною особистістю є також виборний. Він добродушний, не позбавлений гумору дотепний, гострий на слово. Але при цьому Макогоненко — «хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається... » — недалекоглядний і малоосвічений, може бути й жорстоким, бо вже спробував влади. Але десь у глибині душі він ще має совість, тому, побачивши, що заварилося з його до він починає рятувати становище, вміє пом'якшити біль, втішає возного. Образ возного типовий. У ньому драматург зібрав і талановито узагальнив найістотніші риси сільської верхівки.

І. П. Котляревський правдиво і реалістично відтворив картини народного життя, сміливо вивів на сцену простих звичайних людей, показавши їх моральну красу. Тому п'єса «Наталка Полтавка» «впевнено переступає рубежі сторіч», є перлиною української і світової літератури.

Древние люди все, что видели на небе, сравнивали с собой, с частями человеческого тела. Так, жители древней Африки считали, что Солнце — ,это человек, у которого светятся подмышки. Поднимет он руку — становится светло, наступает день, опускает руку, ложится спать — наступает ночь. Древние китайцы думали, что Вселенная — это тело великана, который рос почти 17 тыс. лет, до тех пор, пока небо не отделилось от Земли. И когда великан умер, его левый глаз стал Солнцем, правый — Луной, а голос — громом.

Древние австралийцы полагали, что Солнце — это прекрасная девушка, которая по дереву взобралась на небо! От ее красоты и доброты людям стало тепло и светло. Эти легенды могут кому-то показаться наивными, но в каждой из них имеется попытка объяснить загадочные явления природы.

Однажды, сидя на берегу моря юноша мечтал о счастье. Вдруг в бесконечной глади моря он увидел отражение девушки, совсем не похожей на всех других. Она пленила юношу своей красотой. Он оглянулся и ни кого не увидел. Тогда он обратился к отражению: “Кто ты ?”.
Отражение молча выплыло из воды, взяв юношу за руку, взвилось к небу. Чем выше они летели - тем больше разгоралась любовь юноши. Наконец, эта любовь охватила юношу необъятным пламенем. Таким, что тепло его стало доставать далеко - далеко к земле. А девушка? Она превратилась в один из многочисленных лучей юноши и стала как раз тем лучом, что дает земле жизнь. Имя этого юноши - солнце.

Когда Ра покинул людей и вознёсся на небо, богиня Маат установила новый миропорядок. Отныне и навсегда земной мир со всех сторон окружила цепь высоких гор, поддерживающих небесную реку - Нут, и по небесной реке боги во главе с Ра стали перевозить Солнце с востока на запад; а ночью Ладья по подземному Нилу, протекающему через Дуат, возвращалась с запада на восток, к месту восхода и воссияния Светила.