Filintver
?>

Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало"1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалюБ заклик до активної життєдіяльностіВ нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпуГ засудження легковажності, надмірної гордості2. Головною проблемою у творі є А підступність і зрадаБ формування особистості, роздвоєність її душіВ мораль і бездуховністьГ людина та природа3. Кульмінацією оповідання єА на волі кінь відчув себе особистістюБ Шептало біля водопоюВ самотність коняГ головне – знати про свою білизнУ4. Шептало змалку найбільше ненавидів А самотністьБ пихатість СтепанаВ бригадне дворищеГ табун, гурт5. Інші коні недолюблювали Шептала, бо А у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзямиБ він не любив бути в загорожіВ у нього особливі стосунки з конюхомГ на пасовиську волів бути на самоті6. Кінь Шептало найбільше соромився А становища робочої худобиниБ бути осторонь від інших конейВ зневаги конюхаГ прикидатися покірним7. Подумки Шептало критикував деяких коней за А бездіяльністьБ обмеженістьВ безхарактерністьГ надзвичайну покірність8. Кінь забуває про все, окрім одного: А глузування з нього інших коней і хлопчикаБ безглуздого кружляння в приводіВ відрази після водопоюГ тремтливої ілюзії волі та влади9. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що А нарешті знайшов спільну мову з табуномБ він може більше відпочиватиВ його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхомГ Степан усе частіше направляє його до міста10. Шептало не міг стримати буйної радості, бо А відчув запах справжньої воліБ навколо було чимало соковитої травиВ був самісінький на всю лукуГ мокрі мітлиці лоскотали черево та груди11. Білий кінь заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами, тому що А розізлився на Степана через побиттяБ відчув себе дуже сильнимВ вирішив помститися табуновіГ хотів налякати малого хлопця12. Образ білого коня завжди уособлювався з А благородством і ніжністюБ життєвою енергією, силою та гордістюВ непокірністю та нестримністюГ бажанням бути завжди щасливим​

Литература

Ответы

Египтян2004
Оценивая этот день, вы должны понять, что все, что происходит с нами чрезвы­чайно важно, причем до мелочей. Мелочи играют главную роль во всем, и не упустите их, так как по ним вы потом сделаете для себя очень важные выводы. Вся наша жизнь складывается из небольших отрезков времени — дней. А каждый день в свою очередь со­стоит из утра, дня, вечера и ночи. И все они, по-своему, неповторимы. Каждый день Валли имеет свои радости, а может и печали. Его следует и мудро прожить и, если потребует­ся, достойно преодолеть невзго­ды. Словом, суметь каждое мгновение прожить радостно и счаст­ливо. Любите жизнь, каждое ее мгновение, цените его прелесть и живите в гармонии с природой.
krimenu5033
Я не люблю себя, когда я трушу.
Я не терплю, когда невинных бьют.
Я не люблю, когда мне лезут в душу.
Тем более — когда в нее плюют.
В. Высоцкий

Впервые о Владимире Высоцком заговорили в начале семидесятых. Его доходчивые и нехитрые песни-монологи привлекли к себе внимание самых разных людей. В восьмидесятые годы их пела уже вся страна. А сам автор был не так прост и прямолинеен, как это могло показаться на первый взгляд.
Мне хочется поговорить о его стихотворении “Я не люблю”. Его можно назвать программным в творчестве Владимира Семеновича.

Я не люблю фальшивого исхода,
От жизни никогда не устаю.
Я не люблю любое время года,
В которое болею или пью.
Я не люблю холодного цинизма,
В восторженность не верю, и еще —
Когда чужой мои читает письма,
Заглядывая мне через плечо.

В этом стихотворении поэт высказывает свои заветные мысли, говорит о принципах без колебаний и ложной стыдливости. Его душа открыта читателям и слушателям.

Я не люблю, когда наполовину,
Или когда прервали разговор.
Я не люблю, когда стреляют в спину,
Я также против выстрела в упор.

И как у большого поэта, у Высоцкого от личного “я” идет переход к общественному. Он видит себя гражданином великой страны и высказывает свою позицию смело, даже если она идет вразрез с официальной.

Я ненавижу сплетни в виде версий,
Червей сомненья, почестей иглу,
Или — когда все время против шерсти,
Или — когда железом по стеклу.
Я не люблю уверенности сытой,
Уж лучше пусть откажут тормоза.
Досадно мне, коль слово “честь” забыто
И коль в чести наветы за глаза.

Поэт решил высказаться до конца, без недосказанности и трусливого умолчания. Его тон категоричен и, кажется, не терпит возражений. Лейтмотивом стихотворения звучит фраза, вынесенная и в название: “Я не люблю...” Без излишней красивости, витиеватых эпитетов поэт высказывает, свою гражданскую позицию. Он не хочет подстраиваться ни” к чьему мнению, голосу — пусть теперь послушают его собственный.

Когда я вижу сломанные крылья —
Нет жалости во мне, и неспроста.
Я не люблю насилья и бессилья,
Вот только жаль распятого Христа.

Заканчивается стихотворение (так и просится сказать манифест) четким выражением поэтом своей позиции, непоколебимой верой в свою правоту, которую хочется назвать истиной. Но это не самодовольство и вера в собственную непогрешимость, а выстраданная и понятая истина, к которой поэт шел долгим и мучительным путем.

Я не люблю себя, когда я трушу,
Я не терплю, когда невинных бьют.
Я не люблю, когда мне лезут в душу,
Тем более — когда в нее плюют.
Я не люблю манежи и арены —
На них мильон меняют по рублю.
Пусть впереди большие перемены,
Я это никогда не полюблю!

Предвидя перемены в обществе, поэт говорит об абсолютных истине и ценностях, которые не подвластны времени.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Володимир Дрозд "Білий кінь Шептало"1. Ідеєю оповідання «Білий кінь Шептало» є А захоплення прагненням особистості позбутися туги, жалюБ заклик до активної життєдіяльностіВ нівелювання самобутньої особистості під впливом натовпуГ засудження легковажності, надмірної гордості2. Головною проблемою у творі є А підступність і зрадаБ формування особистості, роздвоєність її душіВ мораль і бездуховністьГ людина та природа3. Кульмінацією оповідання єА на волі кінь відчув себе особистістюБ Шептало біля водопоюВ самотність коняГ головне – знати про свою білизнУ4. Шептало змалку найбільше ненавидів А самотністьБ пихатість СтепанаВ бригадне дворищеГ табун, гурт5. Інші коні недолюблювали Шептала, бо А у нього й досі не загоїлася на спині ранка, уподобана ґедзямиБ він не любив бути в загорожіВ у нього особливі стосунки з конюхомГ на пасовиську волів бути на самоті6. Кінь Шептало найбільше соромився А становища робочої худобиниБ бути осторонь від інших конейВ зневаги конюхаГ прикидатися покірним7. Подумки Шептало критикував деяких коней за А бездіяльністьБ обмеженістьВ безхарактерністьГ надзвичайну покірність8. Кінь забуває про все, окрім одного: А глузування з нього інших коней і хлопчикаБ безглуздого кружляння в приводіВ відрази після водопоюГ тремтливої ілюзії волі та влади9. Шептало піднімає голову й ласкаво ірже тому, що А нарешті знайшов спільну мову з табуномБ він може більше відпочиватиВ його охоплює солодке почуття прощення й солідарності з конюхомГ Степан усе частіше направляє його до міста10. Шептало не міг стримати буйної радості, бо А відчув запах справжньої воліБ навколо було чимало соковитої травиВ був самісінький на всю лукуГ мокрі мітлиці лоскотали черево та груди11. Білий кінь заіржав грізно та бойовито, перегукуючись із громами, тому що А розізлився на Степана через побиттяБ відчув себе дуже сильнимВ вирішив помститися табуновіГ хотів налякати малого хлопця12. Образ білого коня завжди уособлювався з А благородством і ніжністюБ життєвою енергією, силою та гордістюВ непокірністю та нестримністюГ бажанням бути завжди щасливим​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

Беспалова
АнастасияAndrey
Vova220
sashakrav
petrovichvit2933
milaudina
larinafashion829
potapin
kolgatin69
lazu8375
anyakru94
lawyer-2019
shhelina
vrn3314
anaissite6