как автор через семью тевье молочник показывает историю европейского народа?​

Отец Онегина "промотался", то есть разорился, растратил все свое

состояние:

Служив отлично-благородно,

Долгами жил его отец,

Давал три бала ежегодно

И промотался наконец.

В результате, после смерти отца Евгений Онегин получил в наследство

одни долги, которые пришлось выплачивать:

"...Отец его тогда скончался.

Перед Онегиным собрался

Заимодавцев жадный полк.

У каждого свой ум и толк:

Евгений, тяжбы ненавидя,

Довольный жребием своим

Наследство предоставил им..."

Также известно, что у Онегина был дядя ("дядя самых честных правил").

Старик оставляет Евгению в наследство свое имение где-то в глубинке

России. После смерти дяди Онегин поселяется в этом имении:

Вот наш Онегин — сельский житель,

Заводов, вод, лесов, земель

Хозяин полный, а досель

Порядка враг и расточитель,

И очень рад, что прежний путь

Переменил на что-нибудь.

Патріотичні ідеї

1. Ідея служіння батьківщині, самоутвердження народу, боротьби проти соціального, національного, релігійного гноблення.

2. Відображення реальних подій у легендаризованій формі, надання реальним фактам героїчного змісту, національного й релігійного пафосу.

3. Історична конкретність, зв'язок із певною добою. Автори творів – невідомі учасники та очевидці певних історичних подій, мандрівні співці (у Франції – жонглери, у Німеччині – шпільмани, в Іспанії – хуглари, в Росії – скоморохи та ін.)

4. Органічне поєднання реальних історичних фактів і постатей з вигаданими подіями та персонажами. Поєднання фантастичного й реального.

5. Герої – сини свого часу, народу; уособлення ідеї національної незалежності, етичних і соціальних норм свого народу.

6. Основна тема – боротьба із зовнішніми ворогами за віру, незалежність народу та об’єднання країни, протистояння у міжусобних чварах.

Примітка: Український героїчний епос виник за сивої давнини. На його перші вияви натрапляємо ще в українській обрядовій поезії, казках, легендах, переказах. Яскравим прикладом героїчного епосу Київської Русі є «Слово про похід Ігорів», доби Козаччини – думи й історичні пісні («Козак Голота», «Пісня про Байду», «Самійло Кішка», «Маруся Богуславка», «Перемога під Корсунем» та ін.) Героїчний епос нерідко ставав підґрунтям , на якому розвивалися різні літературні форми. Впродовж століть героїчний епос був потужною ідеологічною силою, що формувала політичний і моральний світогляд народу.