Хто був зачинателем модернізму в Україні? ​

Перш за все, модернізм відзначився увагою до естетичних цінностей, а не до суспільних потреб, обстоюванням справжньої свободи творчості, орієнтацією на кращі зразки європейської літератури. Крім того, кожна стильова модерністська течія на українському ґрунті була відмінною від аналогічної в європейській літературі.

Так, творчість М. Коцюбинського, В. Стефаника, Г. Косинки позначена рисами імпресіонізму, проте письменники, змальовуючи події, «пропускають» їх не через власне «я», як це було у літературі західній, а через душі дійових осіб.

Українські футуристи, на відміну від італійських, не оспівували війн, але заперечували літературну класику й мистецтво взагалі. Основоположник українського футуризму М. Семенко, наприклад, стверджував, що для нього не існує авторитетів, традицій, він «сам собі предок». Проте М. Семенко чимало зробив для оновлення українського віршування.

Символізм в українській літературі, представлений творами О. Олеся, М. Філянського, Г. Чупринки, П. Тичини, Д. Загула та інших, хоч і розвивався під впливом символізму в літературі російській, був позбавлений містики, притаманної останній. Натомість у творах українських поетів-символістів — музичність, широка кольорова гама, сила звукового образу. Захоплені національною ідеєю, вони створюють відповідну систему образів-символів: пустеля — Україна, самотня сосна як уособлення рідного народу в ліриці О. Олеся, вітер у П. Тичини символізує революційні та національно-визвольні сподівання народу.

Особливості модернізму, порівняно з іншими течіями:

Объяснение:

Поява модернізму не була випадковою. Варто зазначити, що у філософії початку XX століття стали переважати песимізм, ірраціоналізм та індивідуалізм. Традиції художньої культури, побудовані на класичних зразках реалізму, коли дія відбувається в певний час, в конкретному місці, а сюжет твору є стрижнем, навколо якого обертаються всі герої і події, були зруйновані.

Новий погляд на світ, як завжди, встановили вчені. Цього разу це були філософи і психологи. Так, французький філософ, викладач університету А. Бергсон доводив, що людина може осягнути природу явищ, «життєвий порив», якщо звернеться не до розуму, а до інтуїції. Тобто для розуміння особливостей художньої творчості і пізнання більше значення мала інтуїція, а не інтелект.

Теоретичне значення роботи полягає у збагаченні уявлень щодо жанрово-стильових особливостей художньої прози В.Г. Короленка. На підставі поглибленого аналізу творчості письменника підтверджується думка про те, що він відкрив нові можливості художнього пізнання світу й людини. Доводиться, що синтез жанрових структур у творчості В.Г. Короленка відповідає найбільш характерним тенденціям літературного розвитку кінця ХІХ - початку ХХ століть, що його індивідуальна творча манера формувалася не лише у руслі розвитку традицій класичного реалізму, але й під впливом модерністських течій, зокрема, неоромантизму й імпресіонізму.

Практичне значення. Результати роботи можуть бути використані у практиці вузівського та шкільного викладання курсу російської літератури ХІХ - ХХ століття, у спецкурсах і спецсемінарах, присвячених творчості В.Г. Короленка, а також при підготовці навчальних посібників.

Апробація роботи. Дисертація обговорювалась на засіданнях кафедри зарубіжної літератури Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. Основні її положення викладені у доповідях на наукових конференціях, зокрема: VІІ Міжнародній науковій конференції «Гоголівські читання» (Полтава, 2004), VІІІ Міжнародній науковій конференції «Гоголівські читання» (Полтава, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми загальної, германської, романської та слов'янської стилістики» (Горлівка, 2005), Кримській науковій конференції «Литература и русская глубинка» (Сімферополь, 2005), Всеукраїнській науковій конференції «Література в контексті культури» (Дніпропетровськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «VII Короленківські читання» (Полтава, 2009), Всеукраїнській науково-практичній конференції «VIII Короленківські читання» (Полтава, 2010), ІХ Міжнародному науковому симпозіумі «Русский вектор в мировой литературе: крымский контекст» (Саки-Євпаторія, 2010), а також на науково-практичних конференціях викладачів і студентів Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (2004-2006 рр.) і Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка (2006-2009 рр.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображені у 12 публікаціях, у тому числі в 5 статтях, які опубліковані у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України.

Жил-был старик со старухою старик:

— Испеки, старуха, колобок.

— Из чего печь-то? Муки нету.

— Э-эх, старуха! По коробу поскреби, по сусеку помети; авось муки и наберётся.

Взяла старуха крылышко, по коробу поскребла, по сусеку помела, и набралось муки пригоршни с две. Замесила на сметане, изжарила в масле и положила на окошечко постудить.

Колобок полежал-полежал, да вдруг и покатился — с окна на лавку, с лавки на пол, по полу да к дверям, перепрыгнул через порог в сени, из сеней на крыльцо, с крыльца на двор, со двора за ворота, дальше и дальше.

Катится колобок по дороге, а навстречу ему заяц:

— Колобок, колобок! Я тебя съем!

— Не ешь меня, косой зайчик! Я тебе песенку спою, — сказал колобок и запел:

Я по коробу скребён,

По сусеку метён,

На сметане мешон

Да в масле пряжон,

На окошке стужон;

Я от дедушки ушёл,

Я от бабушки ушёл,

От тебя, зайца, не хитро уйти!

И покатился себе дальше; только заяц его и видел! . Катится колобок, а навстречу ему волк:

— Колобок, колобок! Я тебя съем!

— Не ешь меня, серый волк! Я тебе песенку спою!

Я по коробу скребён,

По сусеку метён,

На сметане мешон

Да в масле пряжон,

На окошке стужон;

Я от дедушки ушёл,

Я от бабушки ушёл,

От тебя, волка, не хитро уйти!

И покатился себе дальше; только волк его и видел!. . Катится колобок, а навстречу ему медведь:

— Колобок, колобок! Я тебя съем.

— Где тебе, косолапому, съесть меня!

Я по коробу скребён,

По сусеку метён,

На сметане мешон

Да в масле пряжон,

На окошке стужон;

Я от дедушки ушёл,

Я от бабушки ушёл,

От тебя, медведь, не хитро уйти!

И опять укатился; только медведь его и видел!. . Катится, катится колобок, а навстречу ему лиса:

— Здравствуй, колобок! Какой ты хорошенький! А колобок запел:

Я по коробу скребён,

По сусеку метён,

На сметане мешон

Да в масле пряжон,

На окошке стужон;

Я от дедушки ушёл,

Я от бабушки ушёл,

От тебя, лиса, и подавно уйду!

— Какая славная песенка! — сказала лиса. — Но ведь я, колобок, стара стала, плохо слышу; сядь-ка на мою мордочку, да пропой ещё разок погромче.

Колобок вскочил лисе на мордочку и запел ту же песню колобок! Славная песенка, ещё бы послушала! Сядь-ка на мой язычок да пропой в последний разок, — сказала лиса и высунула свой язык. Колобок сдуру прыг ей на язык, а лиса — ам его! — и скушала.

Прикол)) )

1. Разговорный стиль.

Жили-были старик со старухой.

Вот и говорит старик старухе:

- Поди-ка, старуха, по коробу поскреби, по сусеку помети, не наскребешь ли муки на колобок.

- Взяла старуха крылышко, по коробу поскребла, по сусеку помела и наскребла муки горсти две.

Замесила муку на сметане, состряпала колобок, изжарила в масле и на окошко студить положила.

2. Научный стиль.

Как только ветер мусонного циклона коснулся куска дрожжевого теста, началась дифузия и оно благодаря законам притяжения упало вниз и покатилось разгоняясь за счет осташейся силы тяжести. Когда в Колобке кончился запас необходимой энергии движения, на камянистой тропе из известняка с формулой СаО ему повстречался представитель семейства млекопитающих из отряда зайцеобразных.

3. Публицистический стиль несчастного инцедента Колобок скрылся с места приступления, углубившись в чащу леса. Но по горячим следам его настиг еще один злоумышленник - Волк. Пытаясь высвободиться от нападающего Колобок применил недюжию хитрость и храбрость. За что был и в этот раз награжден свободой.

4.Деловой стиль.

В последующем пути господин Колобок встретил госпожу Лису, чему был весьма разочарован. Госпожа Лиса на проблемы со слухом и тем самым обманув господина Колобка. Следующим ее действием стало варварское съедение господина Колобка, что и прервало его жизнь.

Объяснение: