1. Написано в прозе, т.е эпос
2. Феерия (от слова "фея"), строго говоря, - это драматическое произведение, в котором противоборствуют волшебные силы и, как в сказках, побеждают добро и красота.
Признаки: волшебные события (сказка меняет жизнь Ассоль), сказочные образы (сказочник Эгль, который рассказал Ассоль о том, что её мечта исполнится)
3. Различало: происхождение (Ассоль из бедной, Грэй из богатой); атмосфера в семье (у Ассоль любви, у Грэя всё было по приличиям)
Объединяло: вера в чудо и любовь, их романтизм
4. Капитан Грей, узнав, о чём мечтает Ассоль, решил воплотить сказку в жизнь: оснастил свой корабль алыми парусами и вошёл в акваторию городка, чтобы забрать девушку.
Для Ассоль же появление корабля под алыми парусами было доказательством того, что вера и надежда - не пустые слова.
Утверждение: если верить во что-то и жить ради чего-то, то оно обязательно сбудется.
в военные года, все было ни почем · солдаты уходя на фронт, мечтали об одном· они хотели лишь увидеть свою мать , но иху в сердце боль ,нам не передать· они боролись за жизнь и за победу, и говорили нам,''Я ОБЯЗАТЕЛЬНО ПРИЕДУ''·
Объяснение:
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Кумедні випадки з життя, дайте ідеї, а я потім розпишу нормально
У дитинстві була дуже щедрою дитиною, А ще дуже любила мультфільм «Черепашки-ніндзя» і вірила, що вони справді живуть у каналізації. Мені їх стало шкода, тому що вони постійно їли одну піцу, і я вирішила віднести їм млинців! Благо мама мене перехопила з тарілкою біля хвіртки, коли я твердою ходою прямувала до водосточному сливу.
В дитинстві грала в дивну гру: брала дві сумки, набивала їх подушками, сідала на диван, а потім... сиділа. Довго — близько години в середньому. Коли мама запитувала, що я роблю, діловито їй відповідала: «Мама, будь ласка, не чіпай мене, я взагалі-то їду в електричці!»
Одного разу в дитинстві я гралася в городі і якимось чарівним чином викопала КРОТА. І побігла до мами зі словами: «Дивись, яка страшна собачка!» Мама досі кротів боїться. І мене. Небагато.
Років до 5 взимку дуже старанно вбиралася перед прогулянкою, тому що була закохана... в сніговика. У будь-сніговика. І кожного разу мама вмовляла мене надіти штани, а не бальну сукню, мовляв, сніговик мене і такий полюбить. Думала тоді, як же так, що мене не за красу люблять. А зараз розумію, які слушні речі мама говорила. Ну і в альбомі є фото, де я цілу снігову щоку сніговика, зігнувши ногу в повітрі. Ех, північний дитина.
Объяснение: