Пытанні па аповесці Ул. Караткевіча “Дзікае паляванне караля Стаха”Варыянт 21. Хто такі кароль Стах як рэальная гістарычная асоба?2. На які ганебны ўчынак пайшоў Раман Стары Яноўскі ў дачыненні караля Стаха?3. На каго палявалі Раман і кароль Стах? Хто і чыё жыццё выратаваў падчас палявання?4. Хто ў творы хаваўся пад мянушкай Лікол?5. З якой мэтай была ўвасобленая ў рэальнасць легенда пра пракляцце караля Стаха?6. Хто такія дрыкганты?7. Якія яшчэ містычныя персанажы, акрамя палявання Стаха, дзейнічаюць у творы? Хто за імі стаіць?8. Як выглядала паляванне караля Стаха, якое наводзіла жах на ваколіцы балотных Ялін?9. Хто стаў ахвярамі дзікага палявання?10.За каго выдаваў сябе Рыгор Дубатоўк? Як ён паводзіў сябе на людзях?Дадатковае пытанне: Хто ў творы быў закаханы ў Надзею Яноўскую, і хто хацеў бачыць яе сваёй жонкаю, толькі дзеля радавога маярату?​

Праздник, связанные с ним поверья, его особая атмосфера вольности и веселья выводят жизнь из её обычной колеи и делают невозможное возможным. Рядом с реальными персонажами (Головой, свояченицей, Чубом, Левко, Ганой, Оксаной, Вакулой и другими) действуют фантастические существа (ведьма, черт, утопленница, мертвец). Сказочные происшествия (полёт Вакулы на черте, украденный чертом месяц, собранные ведьмой звезды) вводятся в повествование как самые обыкновенные. Границы между реальным и фантастическим миром оказываются размытыми: то ли во сне, то ли наяву происходит диалог Левко с панночкой… Переодевания, мистификации, развенчания, во множестве встречающиеся в этих повестях, придают реальным событиям черты ирреальных, странных, необъяснимых, фантастических. И напротив, совершаются события, которое вначале кажутся невозможными, неисполнимыми (посещение Вакулой царского дворца, заполучение им «черевиков» самой государыни, свадьбы Вакулы и Оксаны, Левко и Ганны).Трудно провести границу между реальностью и фантастикой, настолько они переплелись между собой,  они дополняют друг друга. Трудно представить себе одно без другого.  Между ними нет грани, да и наверное, ее не может быть.

Козацькі співанки — народні, історичні співанки та думи в котрих оспівується Козацька доба.

Історична співанка — це ліро-епічний твір, у якому відтворено історичні події чи конкретні історичні постаті та висловлено ставлення народу до них.

Спільне- в них оспівується подія чи події що відбувалися раніше.

Відмінне- в козацьких співанках описується конкретно Козацька доба. Здебільшого там використовується порівняння з рідним краєм та сумом козака. А в історичних нам оспівують конкретну подію чи постать( за винятком Козацьких , адже вони відносяться до іншого виду пісень) , висловлюють ставлення народу.