У супругов Дарьи Владимировны и Валерия Григорьевича двое детей школьного возраста: старший сын Антон и дочь Наташа. Вся семья живет в Москве. Ребята каждую неделю навещают своих бабушку и дедушку, которые живут на соседней улице. А Валерий Григорьевич всегда родителям с покупками. Папа и Толя любят по выходным ездить на рыбалку. Наташа занимается теннисом, а мама увлекается вышиванием. В семье хранится медаль, которую его предок по отцовской линии получил за храбрость в сражениях Отечественной войны 1812 г. В этой войне народ России одержал победу над вторгшейся на её территорию французской армией Наполеона Бонапарта. 2. Выбери верное утверждение о семье Толи и Наташи. 1) У всех членов семьи одни и те же увлечения. 2) Вся семья много времени проводит на рыбалке. 3) Наташа ходит в школу, а Толя уже студент. 4) Младшие члены семьи заботятся о старших. 3. Укажи век, к которому относятся события войны России с армией Наполеона Бонапарта. 1) IXX век 2) XIX век 3) XVII век 4) XVIII век 4. Кем является отец Антона по отношению к людям, воевавшим в годы войны с армией Наполеона? Обведи номер ответа. 1) Участником событий, приведших к победе над армией Наполеона. 2) Очевидцем героических подвигов русского народа в годы войны 1812 г. 3) Свидетелем боевых сражений войны с армией Наполеона. 4) Потомком одного из героев Отечественной войны 1812 г.

ответ:4,2,4

Объяснение:

Твір-роздум над оповіданням “Останній дюйм”“Останній дюйм” захоплює нас не так збігом дивовижних обставин, як своїм внутрішнім драматизмом. Герой, пілот, береться не за свою справу: він опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення. Письменник намагається розкрити складні й болісні переживання Бена, коли він, поранений акулами, збирає останні сили, щоб за будь-яку ціну врятувати сина, а головне – зламати глуху стіну відчуження, подолавши отой “останній дюйм”, який відділяв його від власної дитини.Деві – десятирічний хлопчик, який розумів, що мати ним не цікавиться, а батькоГоловна ⇒ Українські твори ⇒ Твір-роздум над оповіданням “Останній дюйм”

Твір-роздум над оповіданням “Останній дюйм”

У своїх оповіданнях Олдрідж прагнув покатати силу і красу людини, її величезні можливості. Письменнику належать слова: “У мене є оповідання “Останній дюйм”. Його суть у тому, щоб своєчасно зупинитись, не перейти межі.

Насправді ж – це метафора. Сьогодні у світі накопичено стільки зброї, що на останньому дюймі перед всесвітньою катастрофою опинилося людство. Кожен повинен усвідомити свою відповідальність за долю світу, за долю цивілізації…

Щоб останній дюйм не був пройденим. Щоб були люди на Землі…”

Оповідання

“Останній дюйм” захоплює нас не так збігом дивовижних обставин, як своїм внутрішнім драматизмом. Герой, пілот, береться не за свою справу: він опускається на дно Червоного моря, де з ризиком для життя проводить підводні зйомки морських хижаків для телебачення. Письменник намагається розкрити складні й болісні переживання Бена, коли він, поранений акулами, збирає останні сили, щоб за будь-яку ціну врятувати сина, а головне – зламати глуху стіну відчуження, подолавши отой “останній дюйм”, який відділяв його від власної дитини.

Деві – десятирічний хлопчик, який розумів, що мати ним не цікавиться, а батько

– стороння людина, “різка й небагатослівна”. Хлопчик гостро відчував свою самотність і непокоївся, що з ним станеться, якщо батько так ніколи й не випливе з морської глибини.

Поранення Бена змушує хлопчика забути про свої невеселі думки і серйозно поставитися до того, що сталося. Уперше Бен придивляється до сина і думає: “Він, здається, хлопець розвинутий”. Так, цей хлопчина “був чимось схожий на нього самого: за дитячими рисами приховувався, можливо, твердий і навіть невимовний характер”.

Бен зрозумів, що відповідає за життя сина. Якщо він загине, Деві залишиться сам, і його не скоро знайдуть у цій пустелі, а може, взагалі не знайдуть.

У вирішальну мить Деві зосереджений, уважний. Він мусить виконати роботу дорослого чоловіка. Здасться, він і сам подорослішав. У нього з’явилося почуття відповідальності за себе і за свого батька.

Так, справді, у житті не раз настають або залишаються останні дюйми, та найголовніше, що у Бена тепер є ціле життя, яке подарував йому син.

Тема відповідальності є однією з найважливіших в оповіданні, бо людина – творець своєї долі. Письменник підкреслює, що людина – досконалий витвір природи і мусить бути достойна того місця, котре займає в ній.

Главной темой стиха является одиночество (как и во многих других произведениях Лермонтова): "Белеет парус одинокий".

В строчках:"Что ищет он в стране далекой?  

Что кинул он в краю родном?... " мы видим задумчивость автора и его философское настроение.  

"Играют волны — ветер свищет,  

И мачта гнется и скрыпит... "-здесь мы видим тревогу, предчувствие чего-то плохого.

"Увы! Он счастия не ищет  

И не от счастия бежит! " - а в этих строках автор показывает зависимость паруса от каких-то факторов: он не имеет точной цели.

В стихе присутствует нота отчаяния: "Под ним струя светлей лазури,  

Над ним луч солнца золотой...  

А он, мятежный, просит бури,  

Как будто в бурях есть покой! " Т.е.  луч солнца и светлая вода - эта спокойная красота не приносят счастья. Парусу нужна буря, как освобождение от мыслей, как фееричный конец.

Вообще настроение стиха пессимистичное. Я бы назвала это отрицанием гармонии и спокойствия

Объяснение: