«Менің Дағыстаным» шығармасындағы ананың сөзімен келісесіз бе?

Ия

Объяснение:Себебі ана дұрыс әрдайым

Вони зустрілися випадково. Квітучий травень добігав кінця, і все навколо буяло весняним цвітінням. Він- молодий, досить талановитий, але ще мало кому знайомий художник. Богдан, що своїми сміливими міркуваннями чомусь не припав до душі організаторам виставки; і вона- ще зовсім юна першокурсниця місцевого педагогічного коледжу Олеся... Зустрілися на алеї в парку.
Їхні погляди зустрілися, але обоє були чомусь дуже заклопотані й надто серйозні. Так і розминулися в той день. Але дорогою додому(кожен до себе) відчули, що їхня зустріч не остання. Богданові не давали спокою бездонні голубі очі незнайомики. Олеся ж довго міркувала, чому хлопець такий невеселий...
Наступного дня вони знову зустрілися на тому ж місці, а далі ще, і ще... Знайомство, зустріч, щира дружба і велике кохання. Богдан завдячує долі, що зустрів свою єдину. Отак проста зустіч може перевернути все навколо.

1. Описание обстановки дома Бирюка говорит о том, насколько беден герой. Печальное 
зрелище представляло собой это жилище: «Я посмотрел кругом — сердце во мне заныло: 
не весело войти ночью в мужицкую избу» . 
Психологический портрет лесника свидетельствует об исключительной силе Бирюка; 
становится понятно, почему все окрестные мужики боялись его. «Он был высокого роста, 
плечист и сложен на славу. ..Черная курчавая борода закрывала до половины его суровое 
и мужественное лицо; из-под сросшихся широких бровей смело глядели небольшие карие 
глаза» . С виду этот человек грубый и грозный, а на самом деле — справедливый и добрый. 
Он очень честный. Будучи лесником, мог бы построить себе хороший дом, а Бирюк никому не позволял красть господский лес, но и сам не брал ни бревна. И рассказчик явно любуется своим героем.