Отгадай загадку, в каком стихотворение об этом говорится? Тучи серые несут над землею вязкой. И рисую я в лесу золотою краской.

Объяснение:

Компроміс є завжди.Частіше ми брешимо найріднішим та найкоханішим нам людям,не думаючи до яких наслідків вона може привиести.Зараз,в сучасному світі брехня переважає більше ,ніж правда,тому деякі із нас просто не думають про наслідки.Діємо за принципом:"Бачу ціль, йду до неї",отже ми готові любою ціною йти до своєї мети.Хочу розглянути цікаву цитату:"Справжні слова не бувають приємні,приємні слова не бувають павдиві(Лао Цзи)".Люди ,які говорять вам лише те що ви хотіли б чути ,заздалегіть брешуть.

Добро та зло,напевне ми вже знаємо ,що добро перемагае зло,але "Чи завжди це так ?",в повчальних казках,дійсно перемагає добро,а  в житті частіше зло.Звісно справедливість є і вона повсюду,але не завжди така яку б хотілося нам мати та  в деяких ситуаціях можно поступитися злу,а потім добру,можна звісно і навпаки.Чим більше робиш добра,тим щасливіше жити будеш.

З написаного можна зробити деякий висновок,будь тим ким ти є не йди за злом,адже його в сучасності більше.Будь правдивим та добрим і твої добрі справи повернуться тобі!

стихотворении в прозе И.С.Тургенева речь идет о нищем, который просит милостыню. В стихотворении обозначены два главных героя – нищий и автор. Они встречаются случайно на улице. Один из них – дряхлый старик, который протягивает свою руку в подать милостыню. Тургенев очень красочно описывает старика, его воспаленные, слезливые глаза, посинелые губы, все в его образе говорит о том, что человек в своем обнищании дошел до крайней степени истощения. Автор захотел ему подать, но пошарив у себя в карманах, он ничего не нашел. Не зная, что делать, он машинально, повинуясь душевному импульсу, он протягивает свою руку и пожимает грязную руку нищего. В итоге два главных героя получают подаяние. Для нищего его подаянием является то, что им не побрезговали и его грязную руку, не боясь заразиться. А для автора – это умение переступить через себя и возможность увидеть в грязном, убогом старике живого человека, испытать к нему сострадание. Сначала для первым и естественным желанием было посочувствовать нищему, которого он называет убогим существом. Но потом он, остановившись и задумавшись, переходит к определению что это – его «брат».