1.Чому Славко Беркута став фехтувальником?а)за ініціативою батьківб)за за тренерав)після поради друзівг)побачив змагання по телевізору й захопився2 У якій частині України відбувалися події в повісті "Дорогою ціною"?а)На Поділліб)У Поліссів)У Придністров'їг)У Прикарпатті3.У якій частині України відбувалися події в оповіданні "Ніч перед боєм"?а)Наддніпрянщинаб)Поділляв)Придністров'яг)Побужжя4.Які художні засоби вжито в уривку: "А проте, мов талії води під теплим подихом весни, річкою текло вкраїнське склянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні - то полягти кістками на вічний спочинок"?а)Метафора, порівняння, персоніфікаціяб)Персоніфікація, гіпербола, порівнянняв)Порівняння, епітет, метафораг)Протиставлення, порівняння, персоніфікація5.Хто наполягає на одруженні з Мотрею ("Сто тисяч")?а)Пузирб)Параскав)Савкаг)Герасим6.Хто не входив до "Театру корифеїв"?а)І. Карпенко-Карийб)І. Кропивницькийв)М. Садовськийг)М. Заньковецька7.Яку особливість має твір "Шпага Славка Беркути"?а)підзаголовки до деяких розділівб)розповідь від першої особив)відсутність позасюжетних елементівг)кульмінація на початку твору8.Для творів якого літературного роду характерна наявність реплік, ремарок, дійових осіб?...​

Эта сказка о том, как показалась голубая змейка двум мальчикам-друзьям. Главная мысль произведения: только бескорыстным и добрым людям будет вознаграждение за их дела.
Мне понравилась голубая змейка, потому что уж очень она была необычная, у нее из левого рукава сыпалась черная пыль, а из правого - золотая струя бежала. Черная пыль - к беде, золотая струя - к богатству.
Мне запомнился эпизод, как голубая змейка каждому из друзей одну штанину позолотила, а другую черной смолой вымазала. Получилось это потому, что друзья не захотели разлучаться, чтобы одному досталось богатство, а другому - несчастье. И встали рядом, друг за другом, когда голубую змейку увидели.
Эта сказка обогатила меня тем, что награду заслуживают только бескорыстные, добрые люди. Прочитав эту сказку, я задумался над тем, как точно Бажов передал ценность человеческой дружбы, верности. В этой сказке очень точно разграничено добро и зло. Люди из поколения в поколение передают друг другу знания. А детям вернее всего привить понятия чести и добра через сказки. Важнее всякого богатства - человеческие взаимоотношения. как бы ни тяжела была жизнь.
В сказках Бажова удивительно чутко описана глубокая, большая душа народа - могучего работника, великого труженика, которого не сломило вековое рабство, который нес в себе негасимую правду и творческую красоту

ответ: Літературний багаж. Пригадайте визначення поняття «сонет».

Кого вважають автором перших сонетів про кохання?

Італію називають колискою європейського Відродження. Саме там було створено класичну модель ренесансної культури, на яку орієнтувалися у своєму розвитку інші європейські країни. Саме в Італії зародився рух учених-гуманістів, які заново відкрили античну культурну спадщину. Саме італійські художники, скульптори, письменники почали розробляти принципи зображення реальної людини й реального світу. Неоціненний внесок у цю справу зробив знаменитий поет, учений-гуманіст Франческо Петрарка.

Народився митець 20 липня 1304 р. в місті Ареццо в сім’‎ї вигнаного з Флоренції за приналежність до партії «білих» гвельфів нотаріуса Петракко (прізвище батька він згодом змінив на латинський манір). У 1312 р. родина переїхала до Авіньйона, де тоді розташовувався папський двір.

У 1316 р. за порадою батька Франческо почав вивчати юриспруденцію. Однак невдовзі з’‎ясувалося, що право цікавить його значно менше, ніж творчість давньоримських поетів і ораторів. У 1326 р. юнак перервав навчання. Він працював клерком у кількох авіньйонських конторах, а дозвілля присвячував переважно світському життю, дружньому спілкуванню й віршуванню.

У 1330 р. Петрарка прийняв духовний сан і вступив на службу до кардинала Джованні Колонна, що забезпечило йому пристойний прибуток і можливість подорожувати. Досхочу помандрувавши Францією, Фландрією, Німеччиною, Італією, Іспанією, від 1337 р. поет оселився в мальовничому містечку Воклюз. Жив він аскетично: їв один раз на день, спав не більше ніж шість годин, весь інший час віддавав науці й письменству. «Самотність без наук, - стверджував Петрарка, - вигнання, в’‎язниця, мука, але приєднай до неї науки - і отримаєш батьківщину, свободу, насолоду». Саме таким було його добровільне усамітнення - у благословенній гармонії з природою, зі світом, із власною душею.

Объяснение: