ОЧЕНЬ Поміркуйте й запишіть, які риси характеру допомагали Іванові перемагати в боях та досягати успіху в житті. Наведіть не менше трьох аргументів на користь вашої позицї, нідтверджених прикладами з твору.

Відповідь:

Можна проаналізувати образ Івана Сили у такий б:

    Іван Сила – видатна українська постать, важкоатлет, що був визнаний найдужчою людиною планети у минулому столітті. Цей чоловік утілює найкращі риси: благородство, щедрість, чесність, старанність.

   По приїзду до міста Іван влаштовується вантажником на вокзал. І вже тут проявляє свою силу та талант: «Іван з легкістю взявся до праці, беручи на свої плечі вдвічі більше, ніж решта вантажників». Він – дужий від природи, має силу підіймати багато важкого та не стомлюватись.

    Познайомившись з Брякусом у місті та ставши на шляху до слави, Іван не покинув роботи: «Попри грошову винагороду, яку Сила отримував за тренування, він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою».Тобто окрім вищезгаданих позитивних рис, важкоатлет є ще й працьовитою людиною. Доктор його всіляко розвивав. Одного разу Іван потрапив у таку ситуацію: подали обід і поклали велику купу різноманітних виделок та ложок. Вдома, звичайно, чоловік так не харчувався, та й норм етикету не знав. Брякус дозволив йому їсти так, як зручно, проте Іван відказав, що навчиться.

     Іван – чуйна людина, тому смерть любого тренера важко його вразила: «Іван заплющив очі. Крізь повіки пробилася сльоза і потекла по щоці». Він дуже щирий, відкритий, співчутливий. Окрім цього, найдужчий чоловік планети є гарним товаришем та другом, готовим швидко прийти на до Серце Івана турбується не лише про себе, його вражають знущання з тварин, суспільна несправедливість та чимало інших важливих для людства проблем. Отже, Іван Сила у творі О. Гавроша наділений найкращими рисами, які він мав не лише від народження, а й розвивав у собі протягом усього життя.

Детальніше - на -

Пояснення:

Сдетства мама и папа учат меня делать хорошие, добрые дела. эти поступки должны приносить пользу не только мне, но и другим тоже.я думаю, что большинство моих поступков – полезные. например, утром я делаю чай, а после завтрака мою посуду. но встречаются среди моих поступков и особенные вещи.однажды я встретил напротив супермаркета маленькую девочку лет четырех. она стояла у пешеходного перехода и плакала. я спросил ее, в чем дело. она ответила, что хочет домой, но боится перейти дорогу. я удивился, почему она одна. оказалось, что она потеряла маму в большом магазине. я решил, что мама должна быть внутри супермаркета. девочка хотела бежать домой, она сказала, что живет где-то в домах через дорогу. она почему-то думала, что дома найдет маму. но она не знала своего адреса! в общем, я не пустил ее переходить через дорогу. я повел ее назад в магазин и хотел попросить охранника . но только мы зашли, как к нам подбежала женщина. оказывается, все это время она искала дочку в «лабиринте» супермаркета. она меня . я подумал: хорошо, что я не прошел мимо этой девочки, когда она собиралась переходить дорогу. и хорошо, что я не стал ей «», а подумал своей головой. так мне удалось совершить по-настоящему хороший поступок.

Червяков ,наблюдая за представлением в театре, нечаянно чихает . И тут он видит впереди себя генерала. Червяка обуял страх, что он мог при чихании обрызгать генерала. Червяков решил принести свои извинения, на что генерал благосклонно ответил, что ничего страшного  не произошло. В антракте Червяков снова принёс генералу свои извинения. Дома, он рассказал  жене о случившемся и по её совету решил ещё раз извиниться перед генералом. Он отправился к генералу, на что тот сказал, что уже забыл об этом происшествии, но Червякову показалось, что генерал всё же сердиться. Тогда он решил принести извинения письмом, но не решив что написать, отправился опять к генералу. Увидя Червякова, генерал не на шутку рассердился и прогнал его прочь. Червяков вернулся домой , прилёг на диван и умер.