Літературний диктант із теми "Чайка Джонатан Лівінгстон ОЧЕНЬ Де відбувалися події твору? * 2. Кого звали Джонатан Лівінгстон? * Чайку 3. Що Джонатан Лівінгстон любив робити більше всього? * 4. До чого привело його бажання літати? * 5. Зупинитися в повітрі - для чайки це-... * Это обязательный во Хто такий Чіанг? * Это обязательный во Як батьки реагували на заняття сина? * 8. Про які крила мріє Джонатан? "Усе, що мені треба - це..." * 9. Хто був найкращим учнем Джонатана? * 10. Чому Флетчер врізався в скалу під час польоту? * 11. Що сталося з Джонатаном у кінці твору? * 12. Який алегоричний образ несуть в собі крила? *

Знайшов свое кохання

Объяснение:

У образі Cехісмундо мало рис конкретної людини, тому його образ слід вважати алегоричним-пошуки свогожиття у світі, бажання розібратись у власних та чужих мотивах долі, вчинків. Невипадково, що найважливіші події драми розгортаються у душі герою. У своєму монолозі він проклинає долю, що дала людині менше свободи, ніж іншій істоті.Проживиючи у в"язниці, Сехісмундо виховався, як ревний католик. Утім, дізнавшись, що він всесильний можновладець, він почає вбивати, жорстоко сприймати світ. Врешті-решт, приборкавши свої інстинкти, Сехісмундо стає шляхетною людиною(хоча йому вдалось пройти нелегкий шлях від напівдикого самітника через нестиманог тиранічного володаря до досконалої людини).

У девочки Элизы была прекрасная фарфоровая кукла.Её звали Анжелина, за столь нежный взгляд её голубых, стеклянных глаз. Анжелина всегда стояла на тумбочке рядом с кроватью своей хозяйки. Элиза очень любила свою куклу, но она даже не догадывалась что где-то глубоко этой кукле очень грустно, а всё потому что Анжелине всегда снился один и  тот же сон. Она ходила по прекрасному саду. Там было всевозможное множество цветов, деревьев и прочих растений. В особенности ей нравилась беседка. В ней всегда можно было почитать любимую книгу или насладиться пением птиц. В этом саду можно было забыть всю суету той жизни. Анжелина мечтала попасть туда,но увы. Она всего на всего кукла. Не больше, не меньше. От того с каждым днём ей становилось всё грустнее. Но однажды утром Анжелина поняла что она правда в это саду! Она чувствует маняший аромат цветов, даже может сорвать один из них. Куколка не верила своим глазам. "Неужели я и в правду зесь? Но почему?..." - думала про себя Анжелина. В то время Элиза вернулась с прогулки и с ужасом обнаружила что её кукла была разбита вдребезги. Навсегда...