Чому , на ваш погляд , часи Хмельниччини з піднесеністю згадувало козацтво, виявляючи при цьому ностальгію за минувшиною ) 2. Як ви вважаєте, через що виникла розбіжність у поглядах Я. Сомка та І. Брюховецького щодо подальшої майбутньої долі України? Своі переконання обґрунтуйте .( ) 3. Пригадайте жанр твору Г. Квітки-Основ'яненка "Маруся". Яка відмінність між повістю "Маруся" та повістю " Інститутка", що зображують українське село середини 19 століття ? Відповідь обґрунтуйте .( ) 4. Які моральні прблеми порушено в повісті "Інститутка" ? Завдяки яким персонажам ці проблеми розкриваються ?( ХОТЯБ НА ОДИН ВО

«…Його, стрункого й міцного, з гарними очима, орлячим носом і темним молодим вусом на засмаленому обличчю».

«Хай воно загориться без вогню й диму… Втечу… Піду за Дунай, може, ще там люди не пособачились…»«Не так мані страшно ляха, як злість бере на наших людей: застромив віл шию в ярмо та й байдуже йому, тягне, хоч ти що… Ех, піду, де воля, де інші люди…»

«Се одиноке світло серед сонного села було немов останнім «прощавай» рідного закутка, ниткою, що в’язала його з батьківщиною, з усім близьким. Але за хвилину віконце згасло, і Остап почув, як разом із зниклим світлом в його серці щось урвалось і село геть одсунулось од його. Остап непомітно для себе зітхнув…»

«Дивне почуття охопило Остапові груди: замість радості — сильне обурення стрепехнуло його істоту. В один момент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї, і, твердо упираючись ногами в ногу, на панщизняну землю, він затис кулак і погрозив на той бік річки».

«Та хіба він сам за весь свій двадцятилітній вік не був лишень панською худобою? Хіба його батько, мати, Соломія, навіть дідусь його, що ходив у Січ, а потім різав панів в Умані,— хіба ж вони не стали такою худобою? Коли б вони не були панським товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана, не міг би сивого дідуся катувати на стайні нагаями… не похвалявся б оббілувати Остапа за сміливе слово».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/tsitatna-harakteristika-ostapa-dorogoyu-tsinoyu

Когда я был еще совсем маленьким, то всегда верил в разные чудеса, например, в существование волшебников, магии и приведений. Именно поэтому, мой старший брат часто любил подшучивать надо мной, будто бы они все существуют и, согласно придуманной им легенде, живут где-то в нашей квартире, но показываются только ночью.

Я долго спорил с ним, что все это не правда, но поверив его аргументам, решил, что, быть может, мой брат не ошибается, а все эти загадочные существа на самом деле живут у нас дома. Тем более что каждую ночь куда-то исчезали конфеты из вазы, а брат всегда находился в поле зрения. Мне хотелось, во что бы то ни стало увидеть ночных воров, а потому, мы с братом договорились, что ночью будем дежурить по очереди и, когда один что-то заметит, что сразу же разбудит второго.

Естественно, план с треском провалился, с наступлением полуночи мы уже крепко спали и никаких приведений не увидели. Так мы пытались дежурить поочередно еще пару раз, но и это все не увенчалось успехом. Тогда нам пришла в голову идея, просто следить за происходящим в комнате вместе, чтобы уж точно ничего не пропустить.

Мы вооружились фонариками и затаились под одеялами, чтобы, как только что-то подозрительное начнет происходить – сразу же включить фонарики и поймать приведение с поличным. Ну вот, на часах была полночь и мы все еще не спали, но в комнате была идеальная тишина, что можно было услышать даже машину, проезжающую на другом конце улице.

Неожиданно, дверь в нашу комнату начала приоткрываться, а потом послышалось шуршание фантиков. В этот момент мы больше не могли ждать, а потому, за секунду включили фонарики, откинули одеяла и с криком «Кто ты?», уставились на дверь. Не знаю, кто в тот момент испугался больше, мы, увидев странное приведение в белом халате и тапочках или папа, на которого с криками были направлены фонарики. Так мы и раскрыли преступление пропажи конфет по ночам, а призраков мы больше не ловили.

Источник: Сочинение Юмористический рассказ о смешном случае из жизни 3, 5 класс