Кожен хоча б раз у житті житті замислювався про майбутнє та уявляв, як все може скластися. Хоч всі ми розуміємо, що ідеальним воно не буде, але надія не помирає. Одне я знаю точно, наше майбутнє – це наслідки того, що ми робимо для нього зараз. Тому, яким я бачу його?
Яким я бачу своє майбутнє?
«Звичайно, як будь-хто інший, уявляю його світлим та сонячним, де у мене є робота мрії, хороший та стабільний дохід, а також підтримка з боку моєї майбутньої сім’ї»
Що на мою думку потрібно робити, щоб мати роботу мрії?
«Я вважаю, потрібно розвивати свій розум, практичні навички, наполегливість та старанність. Також важливо спілкуватися із цікавими людьми, які можуть не лише вказати на помилки, а й навчити чогось нового»
Як я вважаю, від чого залежить майбутнє?
«Майбутнє починається сьогодні – це мій девіз по життю. Я впевнена, що той фундамент, який ми закладаємо в теперішньому, позначиться на нашому майбутньому. А от в кого він буде міцним, а у кого хитким, залежить від кожного особисто»
Ким я бачу себе в майбутньому?
«Однозначно хорошою людиною, яка завжди готова буде до не лише на словах. Щодо майбутньої професії, як і будь-хто інший я не знаю, як і що буде через хвилину, так і яка професія чекає мене в майбутньому. Головне, щоб це була не лише робота, а те, що приносить задоволення»
Чи є у мене вже якісь плани?
«Я лише знаю, що хочу, щоб моя робота мені подобалась. Ось це і є мої плани на майбутнє – шукати власний шлях у житті, щоб прожити його не дарма»
Чи можна будувати плани на майбутнє?
«Я вважаю, не лише можна, а й потрібно планувати своє майбутнє та прикладати зусилля для того, щоб втілити свої плани у життя»
Що вплинуло на вибір факультету?
«Мабуть, з усіх інших, факультет філології та журналістики здався мені найбільш цікавим та неочікуваним, я точно знала, що тут не занудьгуєш»
Чи є у мене людина на яку я рівняюся?
«Ні! Я вважаю, що потрібно не рівнятися на когось, а ставати тою, на кого рівняються. Звичайно, багато людей, які досягли висот у житті, якісь перемоги, нагороди та пізнання, але це тільки їхні досягнення та їхній шлях, який ніколи не буде такий, як у нас»
Що важливо мати для щасливого майбутнього?
«Важливо мати підтримку близьких, які завжди скажуть, що ти все робиш правильно та недаремно»
Марина566
03.01.2020
"После родителей все их крестьянское хозяйство досталось детям: изба пятистенная, корова Зорька, телушка Дочка, коза Дереза, безыменные овцы, куры, золотой петух Петя и поросенок Хрен. Вместе с этим богатством досталась, однако, детишкам бедным и большая забота о всех этих живых существах. Но с такой ли бедой справлялись наши дети в тяжкие годы Отечественной войны! Вначале, как мы уже говорили, детям приходили их дальние родственники и все мы, соседи. Но очень что-то скоро умненькие и дружные ребята сами всему научились и стали жить хорошо. И какие это были умные детишки! Если только возможно было, они присоединялись к общественной работе. Их носики можно было видеть на колхозных полях, на лугах, на скотном дворе, на собраниях, в противотанковых рвах: носики такие задорные. В этом селе мы, хотя и приезжие люди, знали хорошо жизнь каждого дома. И теперь можем сказать: не было ни одного дома, где бы жили и работали так дружно, как жили наши любимцы. Точно так же, как и покойная мать, Настя вставала далеко до солнца, в предрассветный час, по трубе пастуха. С хворостиной в руке выгоняла она свое любимое стадо и катилась обратно в избу. Не ложась уже больше спать, она растопляла печь, чистила картошку, заправляла обед и так хлопотала по хозяйству до ночи. Митраша выучился у отца делать деревянную посуду: бочонки, шайки, лоханки. У него есть фуганок, ладило 1 длиной больше чем в два его роста. И этим ладилом он подгоняет дощечки одну к одной, складывает и обдерживает железными или деревянными обручами. При корове двум детям не было такой уж нужды, чтобы продавать на рынке деревянную посуду, но добрые люди просят, кому — шайку на умывальник, кому нужен под капели бочонок, кому — кадушечку солить огурцы или грибы, или даже простую посудинку с зубчиками — домашний цветок посадить. Сделает, и потом ему тоже отплатят добром. Но, кроме бондарства, на нем лежит и все мужское хозяйство, и общественное дело. Он бывает на всех собраниях, старается понять общественные заботы и, наверно, что-то смекает. Давай-ка вместе полоть, — скажет сестра. И брат тоже начинает полоть огурцы, или свеклу мотыжить, или картошку сажать. Да, очень, очень трудно было всем во время Отечественной войны, так трудно, что, наверно, и на всем свете так никогда не бывало. Вот и детям пришлось хлебнуть много всяких забот, неудач, огорчений. Но их дружба перемогла все, они жили хорошо. И мы опять можем твердо сказать: во всем селе ни у кого не было такой дружбы, как жили между собой Митраша и Настя Веселкины. И думаем, наверное, это горе о родителях так тесно соединило сирот." Они сами заботились о себе, ухаживали за домашними животными, старались работать как взрослые, были очень трудолюбивыми и всегда другим, за что их очень любили, но заботиться о них было некому, так как были они сиротами, поэтому им тоже все
pechinin
03.01.2020
Андрей Гаврилович Дубровский и Кирилла Петрович Троекуров совершенно разные люди. Троекуров - властный и надменный, он бесчеловечен и жесток. Привык жить в роскоши, на "широкую ногу". По отношении к слугам он строг, и груб. Деньги испортили его. Дубровский же напротив, скромен и добр. Но горд, с чувством собственного достоинства. Он скромен, но даже при тяжелых обстоятельствах жизни, он всегда оставался справедлив по отношению к своим подчиненным. Оба героя состояли на одной службе, и некогда были хорошими приятелями. Они оба были горячими охотниками. Оба лишились своих жен, оставшись с одним ребенком.
Кожен хоча б раз у житті житті замислювався про майбутнє та уявляв, як все може скластися. Хоч всі ми розуміємо, що ідеальним воно не буде, але надія не помирає. Одне я знаю точно, наше майбутнє – це наслідки того, що ми робимо для нього зараз. Тому, яким я бачу його?
Яким я бачу своє майбутнє?
«Звичайно, як будь-хто інший, уявляю його світлим та сонячним, де у мене є робота мрії, хороший та стабільний дохід, а також підтримка з боку моєї майбутньої сім’ї»
Що на мою думку потрібно робити, щоб мати роботу мрії?
«Я вважаю, потрібно розвивати свій розум, практичні навички, наполегливість та старанність. Також важливо спілкуватися із цікавими людьми, які можуть не лише вказати на помилки, а й навчити чогось нового»
Як я вважаю, від чого залежить майбутнє?
«Майбутнє починається сьогодні – це мій девіз по життю. Я впевнена, що той фундамент, який ми закладаємо в теперішньому, позначиться на нашому майбутньому. А от в кого він буде міцним, а у кого хитким, залежить від кожного особисто»
Ким я бачу себе в майбутньому?
«Однозначно хорошою людиною, яка завжди готова буде до не лише на словах. Щодо майбутньої професії, як і будь-хто інший я не знаю, як і що буде через хвилину, так і яка професія чекає мене в майбутньому. Головне, щоб це була не лише робота, а те, що приносить задоволення»
Чи є у мене вже якісь плани?
«Я лише знаю, що хочу, щоб моя робота мені подобалась. Ось це і є мої плани на майбутнє – шукати власний шлях у житті, щоб прожити його не дарма»
Чи можна будувати плани на майбутнє?
«Я вважаю, не лише можна, а й потрібно планувати своє майбутнє та прикладати зусилля для того, щоб втілити свої плани у життя»
Що вплинуло на вибір факультету?
«Мабуть, з усіх інших, факультет філології та журналістики здався мені найбільш цікавим та неочікуваним, я точно знала, що тут не занудьгуєш»
Чи є у мене людина на яку я рівняюся?
«Ні! Я вважаю, що потрібно не рівнятися на когось, а ставати тою, на кого рівняються. Звичайно, багато людей, які досягли висот у житті, якісь перемоги, нагороди та пізнання, але це тільки їхні досягнення та їхній шлях, який ніколи не буде такий, як у нас»
Що важливо мати для щасливого майбутнього?
«Важливо мати підтримку близьких, які завжди скажуть, що ти все робиш правильно та недаремно»