Четверо против оборотня сухинов содержание в 5 страниц

читай сам

Объяснение:

ты не можешь это сделать

ХЛЕСТАКОВ — герой комедии Н.В. Гоголя «Ревизор» (конец 1835 - - начало 1836; окончательная редакция — 1842). Иван Александрович X., мелкий петербургский чиновник, по выражению его слуги Осипа, «елистратишка простой» (то есть у него чин коллежского регистратора, самый низкий по табели о рангах), направляясь из северной столицы «в Саратовскую губернию, в собственную деревню», был принят в уездном городе за ревизора, «вельможу», обладателя высокого чина (по версии Бобчинского, он «сам генералиссимус»). Получивший солидную сумму денег в качестве взяток, обласканный, объявленный женихом Марьи Антоновны, дочери Городничего, X. благополучно убирается восвояси. Разоблачают X. лишь после отъезда с перлюстрированного чиновниками его письма к приятелю Тряпичкину. Новизна этой сценической фабулы, а вместе с тем и X. как художественного характера определяется их соотношением с реальными случаями и лица

Літературний багаж. Пригадайте зміст міфу про Прометей.

Достеменних свідчень про життя Есхіла до нашого часу збереглося небагато. Відомо, що народився він близько 525 р. до н.е. у шляхетній сім’ї в місті Елевсіні. Юний Есхіл став свідком повалення тиранії і демократичного реформування суспільства, а в зрілі роки взяв участь у найзначніших битвах греко-перських війн: при Марафоні (490 р. до н.е.), де дістав поранення, при Саламіні (480 р. до н.е.) і при Платеях (479 р. до н.е.).

Загальне визнання Есхіл здобув не відразу. У 500 р. до н.е. він уперше заявив про себе як драматург і лише за шістнадцять років переміг у театральному змаганні. Приблизно такий само час пішов на те, щоб вибороти титул першого драматурга Афін. Протягом цього періоду Есхіл постійно зміцнював здобуту славу новими перемогами (за різними відомостями, їх було від тринадцяти до двадцяти восьми). Варто зазначити, що сам митець не надто пишався літературним успіхом. За переказами, він називав свої твори «крихтами від бенкету Гомера», тимчасом як свої ратні подвиги оцінював значно вище за творчі досягнення.

Близько 472 р. до н.е. драматург перебрався на Сицилію. Деякі вчені пов’язують цей переїзд з його поразкою у змаганні з молодим драматургом Софоклом. Там, на Сицилії, Есхіл і завершив свій життєвий шлях.

До Есхіла трагедія була, по суті, хоровим твором, де діяв один актор, який виступав лише співрозмовником хору. Есхіл вивів на сцену другого актора. Ця незначна на позір новація мала вельми значні наслідки:

у драматургів з’явилася можливість скоротити партії хору, розширити діалоги і, насамперед, увести в сюжет більшу кількість дійових осіб, а отже, - збагатити сюжет подіями.

Достеменних свідчень про життя Есхіла до нашого часу збереглося небагато. Відомо, що народився він близько 525 р. до н.е. у шляхетній сім’ї в місті Елевсіні. Юний Есхіл став свідком повалення тиранії і демократичного реформування суспільства, а в зрілі роки взяв участь у найзначніших битвах греко-перських війн: при Марафоні (490 р. до н.е.), де дістав поранення, при Саламіні (480 р. до н.е.) і при Платеях (479 р. до н.е.).