Всі художні засоби вірша Я. Щоголева "колядка" З далекого сходу Йшло троє царів; Їм промінь від зірки Із неба світив. І тихо та зірка По небу пливла, Поки аж до міста Святого вела. Потім вона стала І світом ясним На станю убогу Показує їм. І в станю-храмину Царі увійшли, Дитя Передвічне У яслах знайшли. Один уклонився, До ясел припав, Другой Йому ніжки Святі цілував; А щонаймолодший Дарунки зібрав І в ясла до ніжок Покірно поклав. В ту пору із неба Веселі й гучні Святих херувимів Летіли пісні. Летіли й казали, Щоб мир звеселивсь, Бо здіялось диво: Христос народивсь! Святий вечір!

Полярный мир в «Ледяном острове» статичен, огромен и неизменен. При этом он не пассивен, он — «вещь в себе». Он чужд героям (считая и обоих полярников) своей сутью, а не своими действиями. И вот эта суть развернута Маршаком во всей ее безбрежности и… непреодолимости... Очень странное слово для характеристики героического произведения, но данность неоспорима. Побеждены пожары, усмирена строптивица-вода. Север неколебим и вечен. Только две его особенности, имеющие активно-опасную сущность, упомянуты в тексте — «вьюги и ветры», которые в одной из строк «грозят» самолету. Но парадоксально лишь грозят. Нет ни слова о непосредственных опасностях, связанных с ними

это по моему мнению