Як Скрудж ставився до підлеглого до і після

опис

" яснозеленій одежі, з розпущеними чорними з зеленим полиском косами,розправляє руки і проводить долонею по очах."

турботлива, добра.

"не руш! не руш! не ріж! не точи! се кров її. не пий же крові з сестроньки моєї."

хоче кохати

" часом заздрила на їх: так ніжно вони я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її й сестрицею взиваю; "

мавка закохана

"ірка в серце впала"

як мавка думає про лукаша

 

  " сам для мене світ, миліший, кращий, ніж той, що досі знала я, а й той покращав. відколи ми поє"

турботлива до природи

  " руш, коханий,воно ж сире, ти ж бачиш."

мавка про їхнє кохання

" зневажай душі своєї цвіту, бо з нього вирослокохання наше! той цвіт від папороті чарівніший - він скарби творить, а не відкриває. у мене мов зродилось друге серце, як я його пізнала. в ту хвилину огнисте диво "

ревнує лукаша до килини

 

  ",нехай ся жінка більше не приходить,- я не люблю її: вона лукава як видра."

мавка отримує душу

 

 

  " душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос."