Анализ стихотворения заболоцкого о красоте человеческих лиц по этому плану: 1. название и кем написано ( в каком году если указано2. тема стихотворения3. основная мысль4. средства худ. выр5. читальское восприятие​

Галерник є символом людини взагалі, яка не спроможна обирати власну долю. Кожна людина «прикута», приречена до того, що обрали для неї небеса. Човен несе її бурхливим морем життя проти її волі. Її життя — це «вічна каторга при веслах». Вірш проникнутий жалем за життям на свободі. Читаючи поезію ми гаємо, що для героя ніби зупиняється час, залишаючи в серці героя спогад про відбиток того, як він жив до того як потрапив у полон, батьківський край,  який не стирається з пам’яті, і філософські роздуми про сенс життя, про велике мале в ньому. Надія -це те велике, чим варто дорожити, що треба берегти, і вірити, що тебе чекають вдома. Досить похмурий пейзаж  натякає на складні життєві обставини ліричного героя, на те, що він у розлуці з близькими людьми. І це додає його спогадам нотку трагічності, болючого щему, жалкування за тим, що  можливо, він так і не побачить рідних.

Царевна

При родах Царица умерла. У царевны через год появилась мачеха. Девушка выросла удивительно красивой, умной, хозяйственной, умелой и доброй девушкой. Мать ненавидит её за красоту. Отправляет свою служанку в лес с молодой девушкой, чтобы Чернавка привязала её к дереву на растерзанье зверям. Девушка долго бродит по лесу и находит терем, где остаётся ночевать, хозяйничает, готовит. 7 богатырей принимают её как родную сестру. Девушка живёт счастливо, лишь грустит по своему жениху Елисею.

Подробнее: https://obrazovaka.ru/sochinenie/skazka-o-mertvoy-carevne/glavnye-geroi-harakteristika.html

Объяснение: