Чым адметныя беларускія вёскі? разгледзце рэпрадукцыю карціны васіля пешкуна "вёска". як вы лічыце, чаму мастак дау свайму твору назву? надо прошу вас

Володимир Рутківський народився 18 квітня 1937 року в с. Хрестителеве Чорнобаївського району Черкаської області.

Навчався в Одеському політехнічному інституті. Друкуватися почав 1959 року. Член Одеської обласної організаціії НСПУ з 1969 року.

У 1960-тих роках працював на Одеському суперфосфатному заводі. В подальшому став працювати журналістом.

Закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті ім. Максима Горького.

Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Літературну діяльність Володимир Рутковський розпочинав як поет. У його доробку поетичні збірки "Краплини сонця", "Плоти", "Повітря на двох", "Відчиніть Богданкове вікно", "Рівновага", "Знак глибини", "День живої води".Потім Рутківський став писати переважно твори для дітей та юнацтва: повісті "Аннушка", "Гості на мітлі", "Бухтик з тихого затону", "Канікули у Воронівці", "Намети над річкою", "Слуга баби-Яги"; повість-легенда "Сторожова застава", книга нарисів "Земля майстрів", п'єса— казка "Прибульці"; історичний роман "Сині Води", книга про німецьку окупацію під час Другої світової війни "Потерчата".За радянських часів зазнавав неодноразових звинувачень в українському націоналізмі, його твори відмовлялися друкувати у, єдиному на той час дитячому видавництві України, "Веселка", проте в перекладі російською мовою приймалися до друку у видавництвах Москви.

Широке визнання в незалежній Україні Рутківському принесла пригодницька трилогія про джур, видана видавництвом Абабагаламага: "Джури козака Швайки" (2007), "Джури-характерники" (2009), "Джури і підводний човен" (2010).

У 2011 році Володимир Рутківський став лауреатом премії "Книга року Бі-Бі-Сі" за двотомний історичний роман "Сині Води". Мешкає і працює Володимир Рутківський в Одесі.

9 лютого 2012 року було оголошено список переможців Шевченківської премії 2012. Володимир Рутківський переміг у номінації "література" за історичну трилогію для дітей "Джури" ("Джури козака Швайки", "Джури-характерники", "Джури і підводний човен", 2007—2010 рр.)

2. Тема і жанр твору

Жанр — Історико-пригодницький роман. Рік видання — 2007

Тема «Джури козака Швайки» — зображення пригод дванадцятирічних хлопчиків Санька та Грицика у супроводі сміливого вивідника Швайки у складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва

3. Історична основа роману “Джури козака Швайки”

Наприкінці XV століття українські землі – Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина – входять до Великого князівства Литовського. Основна маса населення в цей час зосереджувалася на обжитих землях Галичини, Поділля, Волині, Полісся, північної Київщини. Решта території України – Середнє Подніпров'я, Побужжя, Запорожжя – була майже не заселена. Ватаги так званих ухідників із прикордонних селищ селились на уходах – в гирлах річок – і там рибалили, добували мед, полювали. Невдовзі до ухідників почали приєднуватись селяни-втікачі з Галичини, Волині, Полісся, Західного Поділля. Вже у другій половині XV – на початку XVI ст. на Наддніпрянщині утворились загони вільних озброєних людей із різних соціальних в. Біля порогів, як і раніше на Середньому Придніпров'ї, зіткнулися дві колонізаційні хвилі: панська – в особі магнатів, переважно старост південно-східного прикордоння Великого князівства Литовського, та народна, яку представляли запорозькі козаки.

Не меншою була для українців загроза й з півдня, від кримських татар, які безперервно спустошували “уходи” та захоплювали в полон козаків. У 1449 р. на території Кримського півострова утворено незалежне Кримське Ханство на чолі з Хаджі Гераєм. В 1475 р. кримська правляча династія в особі Менглі I Герая визнала сюзеренітет османського султана. У XV–XVII ст. південь України був охоплений полум'ям безперервної боротьби з татаро-турецькими загарбниками. Не маючи надії на захист степових кордонів державою, український народ організував його самотужки.

Про складний період протистояння українців турецько-татарським набігам і сваволі польсько-литовських магнатів та зародження козацтва розповідається в романі В. Рутківського “Джури козака Швайки”

Объяснение:

Бой с барсом является одним из ключевых эпизодов в поэме "Мцыри" М. Ю. Лермонтова. Данную сцену можно найти в 16-18 главах поэмы "Мцыри". Этот эпизод также называют "схваткой с барсом" или "борьбой с барсом".

Тут немного взяла как краткое описание

Боя с барсом" Молодой горец Мцыри много лет живет пленником в монастыре. Однажды он сбегает оттуда, чтобы увидеть свою родину - Кавказ. Мцыри находится на воле всего 3 дня. В один из этих дней он сталкивается с барсом - диким свирепым животным. Бой с барсом происходит ночью. Мцыри побеждает в этой схватке и убивает животное после упорной борьбы.

Весело», «ласково», «играя» — все эти определения напоминают больше не о звере, а о ребенке, каковым , барс и является.

Барс в поэме Мцыри символизирует мощь дикой природы, для которой и он, и Мцыри — равнозначно важные части. Зверь и человек здесь одинаково прекрасны, одинаково достойны жизни и, самое главное, одинаково свободны. Для Мцыри битва с барсом служит проверкой его сил, возможностью показать свою силу, не находившую должного применения в монастыре. «Рука судьбы» вела героя совсем иным путем, и он привык считать себя слабым, пригодным только к молитвам и постам. Однако одержав верх над хищником, он может с гордостью воскликнуть, что «быть бы мог в краю отцов / Не из последних удальцов».н

Благодаря обилию глаголов, обозначающих быструю смену действия: «рванулся», «дернулся», «успел воткнуть», которые использует Лермонтов, можно в полной мере представить себе завораживающий эпизод схватки с барсом Мцыри: динамичный, насыщенный событиями. На протяжении всей сцены у читателя не угасает тревога за героя. Но Мцыри побеждает, и побеждает не столько барса, сколько олицетворенные в нем силы природы и судьбы, враждебные герою. Как бы ни был силен соперник, Мцыри все же сумел взять вверх, и, как бы ни был темен лес, Мцыри не отступится от своего желания вернуться на родину. Израненный после битвы, с глубокими следами когтей на груди, он все же продолжает путь!

Сцена битвы с барсом имеет несколько истоков. Прежде всего в ее основу лег творчески обработанный Лермонтовым грузинский эпос, повествующий о битве юноши и зверя. Неизвестно, был ли автор знаком с поэмой Шота Руставели, вобравшей в себя все основные мотивы этого эпоса, но он однозначно слышал различные грузинские песни и предания

Р.S Я немного законспектировала, поправила, и что то взяла из интернета.Надеюсьчто чем то тебе