Анализ стихотворения "посаженные дедом деревца" (александр твардовский) по схеме 1) анализ названия (в названии может быть тема или основная мысль) , или расскажи, почему названия нет 2) создания стихотворения (когда написано, по какому поводу, кому посвящено) 3)тема, идея и основная мысль. 4) художественные средства 5) направление 6)образ лирического героя 7)жанр 8)твоё личное мнение о стихотворении. посаженные дедом деревца (александр твардовский) посаженные дедом деревца, как сверстники твои, вступали в силу и пережили твоего отца, и твоему еще предстанут сыну деревьями. то в дымке снеговой, то в пух весенний только что одеты, то полной прошумят ему листвой, уже повеяв ранней грустью ровесниками века становясь, в любом от наших судеб отдаленье, они для нас ведут безмолвно связь от одного к другому поколенью. им три-четыре наших жизни жить. а там другие сменят их посадки. и дальше связь пойдет в таком порядке. ты не в восторге? сроки наши кратки? ты что иное мог бы предложить?

Творчість Панаса Опанасовича Фета (1820- 1892) відрізнялося оригінальністю й сміливим польотом фантазії. Будучи від природи досить похмурою людиною, раціональним у справах, консервативним у переконаннях, Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 Фет з’являється перед нами як поет, що оспівує красу природи й людських почуттів. Багато критиків часто зауважували, що вірші Фета не так вуж і прості, як можуть здатися на перший погляд. Але для того щоб зрозуміти творчість Панаса Опанасовича, його необхідно навчитися сприймати. Моїм самим улюбленим віршем є “Я прийшов до тебе із привітом…

”. Цей поетичний шедевр із самого юнацтва асоціюється із красою фетовских створінь. Вірш був уперше надрукований у журналі “Вітчизняні записки” в 1843 р., у сьомому номері. Основна тема вірша – любов. І нехай сама тема стара й побита, добуток відрізняється новизною й свіжістю

А вуж про необычайности прийомів написання поетичних текстів свідчили багато сучасників Фета. Сам початок вірша вже незвичайно хоча б тому, що поети того часу дотримувалися пушкінської традиції віршування, що вимагала граничної точності в словах і сполученнях слів. Рядок з тексту: Я прийшов до тебе із привітом, розповісти… є неточною й навіть не зовсім “правильної”.

Критики того часу бачили у Фете зухвалого й сміливого поета. Фет знав про неточності своїх поетичних слів, про наближеність їх до живого, того більше яркою й виразного мовлення. Поет свої твори в жарт називав віршами “у розпатланому виді”.

Не зовсім правильні і як би неохайні вираження фетовских віршів створюють вигадливі, незвичайно нові образи. Уже перші слова вірша “Я прийшов до тебе із привітом…”, такі начебто б випадков і безглузді, створюють органічну природність живого мовлення

Відчуття імпровізації робить початок поетичного тексту ще більш легким і доступним. Момент імпровізації можна помітити й в останніх словах вірша: …не знаю сам, що буду Співати, - Але тільки пісня зріє. Читаючи цей вірш Фета, мені іноді здається, що слово володіє в Панаса Опанасовича якоюсь особливою властивістю, що при всій його широті, зыбкости народжує в думках різноманітні асоціації. Це можна зрівняти лише з музичним образом

У зачині фетовского вірша деякі слова звучать особливо яскраво. У першій строфі це: “привіт”, “сонце”, “світло”, “трепет листів”. Їхній емоційний зміст близький друг до друга. По викликуваних асоціаціях вони говорять про сильні почуття – радості, щастя, любові

Нагадуючи музичний акорд, що поступово збільшує своє звучання, сприймається стрункість у звуковому й словесному ряді. Важливе достоїнство будь-якого поетичного тексту – його цілісність. Тут вона проявляється з дивною жвавістю

У вірші “Я прийшов до тебе із привітом..” зауважується й стрункість предметів, і стрункість тону В одному русі перебувають предмети зовнішнього миру й почуття героя. Численні повтори у вірші також сприяють цілісності композиції добутку. Повтори як би скріплюють слова в даному вірші

Повторами досягається стрункий, цілісний рух звуків і слів. Це називається художнім впливом на читача. Наприклад, дієслово “розповісти” – головне слово-скріпа у вірші, що надає тексту єдине відчуття цілісності. Помітно це слово в другому вірші першої строфи й у першому вірші всіх наступних строф: “Розповісти, що з тією же пристрастю”, “Розповісти, що отовсюду…

”. У тексті можна й ще знайти слова-повтори: “Ліс прокинувся” – “весь прокинувся”, “гілкою кожної – кожним птахом”. Хочеться відзначити й той факт, що всі рими у вірші жіночі. Це закінчення ненаголошеним складом надає протяжність і музикальність. Велика увага у своїх поетичних добутках Фет надавав кінцівці. Тут можна відзначити, що ліричний сюжет завершується пісень – вищою крапкою радості

У пісні й слів-те ще ні, а вона вже рветься назовні. На закінчення мені хотілося б помітити, що добутку Фета користуються величезною популярністю протягом от уже цілого сторіччя. Його вірші схожі на пісні, а пісні існували завжди і йшли із самого серця, зачіпаючи душу слухача!

Объяснение:

Особое место в повести «Тарас Бульба» занимает образ Тараса Бульбы. Несмотря на то что главным героем является весь народ, Тарас Бульба выделяется среди всех персонажей. В этом уже выражается авторская позиция: особое внимание к Тарасе Бульбе обусловлено тем, что он является олицетворением всех отличительных черт казаков того времени.

Автор отмечает положительные стороны Тараса Бульбы. Это уважительное отношение к Отчизне, готовность ради ее защиты пожертвовать всем, что есть. Тарас Бульба стремится к национальной независимости и свободе своего народа. Герой ценит товарищество, готов протянуть руку каждому казаку. Все эти качества позволяют говорить о том, что автор относится к своему персонажу положительно. Н.В. Гоголь подчеркивает силу, смелость, храбрость героя. Он не боится врагов и готов на все, чтобы защитить честь и достоинство казачества.

Но Н.В. Гоголь не отрицает и того, что Тарас Бульба имеет свои недостатки. При раскрытии образа жены Тараса Бульбы, отмечается, что казак часто обижал ее, а в некоторых случаях и бил. Тарас Бульба не считается с мнением своей жены и учит этому своих детей.

надеюсь удачи!