Скакой целью автор произведения старый гений использует крылатые выражения, поговоркии фразеологизмы

хотя старый гений и положительный персонаж, автор не лешил его и нечуждых каждому человеку, а в часности старику отрицательных качеств. одним из таковых является чрезмерное использование фразеологизмов и поговорок, чем показывается желание старого гения быть умнее всех окружающих и смотреть на них как на более проимитивных существ

Как и в прежние годы, с маленькой котомкой за плечами карамзин на целые дни уходил бродить без цели и плана по милым подмосковным лесам и полям, подступившим вплотную к заставам белокаменной. особенно привлекли его окрестности старого монастыря, который возвышался над москвой-рекой. сюда карамзин приходил читать любимые книги. здесь у него возникла мысль написать "бедную лизу" - повесть о печальной участи крестьянской девушки, полюбившей дворянина и брошенной им. повесть "бедная лиза" взволновала читателей. со страниц повести перед ними вставал образ, хорошо знакомый каждому москвичу. они узнавали симонов монастырь с его мрачными башнями, березовую рощу, где стояла хижина, и окруженный старыми ивами монастырский пруд - место гибели бедной лизы точные описания придавали какую-то особую достоверность всей . окрестности симонова монастыря сделались любимым местом прогулок меланхолически настроенных читателей и читательниц. за прудом укрепилось название "лизин пруд". "бедная лиза" принесла карамзину, которому было тогда 25 лет, настоящую славу. молодой и до этого никому не известный писатель неожиданно стал знаменитостью. "бедная лиза" явилась первой и самой талантливой сентиментальной повестью. во времена карамзина было много помещиков-крепостников, которые не считали крестьян людьми; для них крепостные были рабочим скотом, неспособным на чувства и переживания. а карамзин громко, на всю россию, сказал свою знаменитую фразу: "и крестьянки любить умеют! " реакционеры обвиняли карамзина в подрыве власти помещиков, зато молодое поколение, которого коснулись демократические и гуманистические веяния века, встретило повесть с восторгом. гуманизм "бедной лизы" и ее высокие художественные достоинства создали повести успех у современников и поставили ее на почетное место в . лиза и ее мать имеют мало общего с настоящими крестьянами: выдуманы и приукрашены их быт, занятия, интересы. карамзин ищет причину трагической развязки повести в личных свойствах характеров лизы и эраста. между тем причину нужно искать в существовавшем тогда в россии социальном неравенстве, в том, что эраст был дворянин, а лиза - крестьянка. карамзин правдиво и жизненно описал развитие любви героев повести, точно и выразительно созданы им пейзажи, открывающие читателю красоту подмосковья, покоряет читателя в "бедной лизе" и щедрый разлив чувств и переживаний - карамзин словно возвратил читателю отнятое классицизма право чувствовать. в произведении классицизма персонажи резко делились на положительных героев, одними только добродетелями, и на отрицательных, наделенных всеми возможными пороками. а у сентименталиста карамзина эраст - живой человек, наделенный и положительными чертами и отрицательными, как это и бывает в жизни. карамзин стремился писать и добился в этом больших успехов. язык его повести - простой и ясный язык.

Твори великого російського байкаря івана андрійовича крилова знайомі нам з самого дитинства. він писав чудові короткі розповіді повчального характеру - байки, в яких засуджував і висміював людські недоліки. дійовими особами в байках виступають тварини, предмети, в яких виявляються людські якості. байки крилова стали широко відомі ще за його життя, але до цих пір користуються великою популярністю. тому що теми, порушені їм, і створені ним алегоричні образи і зараз залишаються актуальними. у його байках втілюються народні ідеали працьовитості, благородства, чесності, безкорисливості, добра і справедливості. а. с. пушкін знаходив у байках крилова відмітні властивості російського народу: «веселе лукавство розуму, насмішкуватість і живописний спосіб виражатися». потрібно володіти справжнім талантом, щоб так яскраво і коротко, у двох рядках, як це робив крилов, вміти показати цілий характер. крилов писав так просто, дохідливо, що кожна людина легко запам'ятовує чудовий мова його байок, дізнається російський характер героїв. у своїх творах крилов, відстоюючи ідеали добра і справедливості, безкорисливості й працьовитості, їдко висміює хитрість, лінь, дурість, впертість, боягузтво. наприклад, в байках "квартет", "лебідь, щука і рак» він критикує відсутність елементарних умінь і злагоди, без яких не можна досягти хороших результатів. а «вовк і ягня» - зла сатира, в якій автор критикує аморальність, деспотизм і свавілля влади: «у сильного безсилий винен». особливе місце у творчості крилова займають байки, написані під час вітчизняної війни 1812 року: «кіт і кухар», «вовк на псарні», «обоз», «ворона і курка". у них втілилися патріотичний дух народу, думки і почуття самого автора на годину грізних випробувань. у героях байки «вовк на псарні» ми дізнаємося російський народ, що піднявся на війну з наполеоном, самого наполеона в образі вовка і мудрого російського полководця кутузова в образі ловчен. величезний успіх і популярність байок і. а. крилова можна пояснити тим, що автор представив у своїх творах всю російську життя і оцінив її з точки зору простого народу. у своїх байках крилов відгукувався на події сучасного йому життя, але вони не втрачають своєї актуальності, тому що справжні, поетично сильні слова і правдиві образи навічно стають надбанням народу. у мовних засобах, образах крилов йде від фольклору, але при цьому завдяки точності, влучності, простоті багато рядки його байок увійшли в розмовну російську мову, стали прислів'ями та приказками, зажили своїм власним життям: «а васька слухає та їсть», «а ви , друзі, як не сідайте, все в музиканти не годитесь »,« а скринька просто відкривалась »,« недарма кажуть, що справа майстра боїться ». байки і. а. крилова не старіють. вони і для нас, сучасних читачів, цікаві і корисні.