Отзыв о повести м.а.булгакова “собачье сердце“

во-первых, "собачье сердце" - это роман. он учит людей тому, что нельзя вмешиваться в естественный ход вещей, ведь очеловеченный шарик превратился в опасное для общества существо. ученые должны нести ответственность за свою деятельность.

 

Що ж саме головне в житті ? головне може бути у відтінках у кожного своє власне , неповторне. але все ж головне повинно бути у кожної людини. життя не повинна розсипатися на дрібниці , розчинятися в щоденних турботах .і ще , найсуттєвіше : головне , яким би воно не було індивідуальним у кожної людини , має бути добрим і значним.людина повинна вміти не просто підніматися , але підніматися над самим собою , над своїми особистими повсякденними турботами і думати про сенс свого життя - оглядати минуле і заглядати в майбутнє.якщо жити тільки для себе , своїми дрібними турботами про власне благополуччя , то від прожитого не залишиться і сліду. якщо ж жити для інших , то інші збережуть те, чому служив , чому віддавав сили .чи помітив читач , що все погане і дрібне в житті швидко забувається. ще людьми володіє досада на дурного і егоїстичної людини , на зроблену ним погане , але самої людини вже не пам'ятають , він стерся в пам'яті. люди , ні про кого не піклуються , як би з пам'яті.люди, що служили іншим , служили по -розумному , що мали в житті добру і значну мету, запам'ятовуються надовго . пам'ятають їх слова , вчинки , їх зовнішність , їхні жарти , а іноді дивацтва . про них розпові . набагато рідше і, зрозуміло , з недобрим почуттям говорять про злих .у житті треба мати своє служіння - служіння якійсь справі . нехай справа це буде маленьким , воно стане більшим, якщо будеш йому вірний.у житті найцінніше доброта , і при цьому доброта розумна , цілеспрямована . розумна доброта - найцінніше в людині , саме до нього розташовує і саме в кінцевому рахунку вірне по шляху до особистого щастя .щастя досягає той , хто прагне зробити щасливими інших і здатний хоч на час забути про свої інтереси , про себе. це « нерозмінний рубль ». знати це , пам'ятати про це завжди і слідувати шляхами доброти - дуже і дуже важливо. повірте мені !

Рамантызм – надзвычай важны этап у развіцці культуры, гэта сапраўдная рэвалюцыя ў мастацтве, не толькі ў літаратуры. рамантыкі падпарадкавалі сабе тэатр, жывапіс, музыку, філасофію, многія гуманітарныя навукі. а ў літаратуры тэмп развіцця надзвычай паскорыўся, новыя плыні і напрамкі ўзнікалі і развіваліся нават за месяцы. як ні ў адну іншую эпоху, літаратура рамантызму звязана з філасофіяй. рамантыкі сцвярджалі веру ў панаванне духоўнага пачатку ў жыцці, падпарадкаванне матэрыі духу. адным з выдатных пісьменнікаў-рамантыкаў быў ян баршчэўскі. вяршыняй творчасці пісьменніка стала кніга "шляхціц завальня, або беларусь у фантастычных апавяданнях". яна складаецца з чатырнаццаці апавяданняў міфалагічна-фальклорнага зместу, сюжэты якіх аповеды падарожнікаў у доме шляхціца завальні падчас доўгіх зімовых вечароў. усе апавяданні глыбока павучальныя і ў той жа час займальныя. найбольш цікавыя апавяданні "плачка" і "сын буры". "плачка" - адно з самых незвычайных апавяданняў кнігі. у гэтай гісторыі апісваецца незвычайная прыгожая кабета, якая з'яўляецца ў пакінутых , у пустых касцёлах і на руінах. на яе вачах заўсёды блішчэлі слёзы, з-за таго людзі называлі яе плачкай. вобраз плачкі сымвалізуе, што ў чалавека на першым месце павінны быць не матэрыальныя, а духоўныя каштоўнасці. яна плача, бо іх, каштоўнасці, не бачаць, не разумеюць, ганяюцца за ўяўным, несапраўдным. у апавяданні "сын буры" сляпы францішак расказвае пра сваю сустрэчу з дзіўным пілігрымам, які назваў сябе сынам буры. у час буры гэты чалавек не хаваўся ад дажджу і ветру. сын буры расказаў, як некалі каля беднай хаціны сваіх бацькоў спаткаў плачку, апранутую ў сукенку вясёлкавых колераў і з кветкамі на галаве. плачка паказала юнаку далёкі свет, над якім пад аблакамі кружылі арлы. хлопе вырашыў пабачыць, што дзеецца на свеце, і з таго часу блукае па зямлі. сын буры - чалавек, апантаны вечнай прагай творчасці, пошуку ісціны, пазнання, дзеяння. вобразы плачкі і сына буры арыгінальны і не сустракаюцца ў іншых славянскіх літаратурах. кніга "шляхціц завальня" ўздымае перш за ўсё маральна-этычныя праблемы. але паўстаюць яны ў цікавых міфалагічных вобразах.