Главный герой поэмы гоголя, , мертвые души, , который выдавал себя за чиновника? скажите

чичиков! чичиков! чичиков! чичиков!

павел иванович чичиков

ответ:Давньогрецький поет, автор поем про Троянську війну: "Іліади" та "Одіссеї". Час їх створення відносять до VIIIст. до н. є.

Про Гомера існувало багато легенд? що він народився від бога, що був сліпим, що ходив дорогами Греції, співаючи свої поеми і заробляючи собі на прожиток.

Декілька міст і островів змагались за право називатися батьківщиною Гомера.

Сюжети "Іліади" та "Одіссеї" пов'язані з єдиним міфологічним циклом оповідань про Троянську війну. Події, змальовані в поемах, є досить масштабними: тут беруть участь міфологічні, історичні персонажі. Поему з повним правом відносять до жанру героїчного епосу.

Тема честі є своєрідним композиційним прийомом, стрижнем "Іліади" і тісно сплетена з образами основних героїв — Ахілла і Гектора. Образ війни, смерті ніби обрамляє поему, визначає Ті побудову за принципом кола.

"Одіссею" поєднують з "Іліадою" як велика кількість однакових персонажів, так і паралелі окремих тем і сюжетів: мотив смерті, випробування героя, подорож героїв у різних світах, роль жінки в ситуаціях війни і миру.

Объяснение:.

Ответ: в одной из отдаленных улиц москвы, в сером доме с белыми колоннами, антресолъю и покривившимся , жила некогда барыня, вдова, окруженная многочисленною дворней. сыновья ее служили в петербурге, дочери вышли замуж; она выезжала редко и уединенно доживала последние годы своей скупой и скучающей старости. день ее, нерадостный и ненастный, давно прошел; но и вечер ее был чернее ночи.из числа всей ее челяди самым замечательный лицом был дворник герасим, мужчина двенадцати вершков роста, сложенный богатырем и глухонемой от рожденья. барыня взяла его из деревни, где он жил один, в небольшой избушке, отдельно от братьев, и считался едва ли не самым исправным тягловым мужиком. одаренный необычайной силой, он работал за четверых - дело спорилось в его руках, и весело было смотреть на него, когда он либо пахал и налегая огромными ладонями на соху, казалось, один, без лошаденки, взрезывал грудь земли, либо о петров день так сокрушительно действовал косой, что хоть бы молодой березовый лесок смахивать с корней долой, либо проворно и безостановочно молотил трехаршинным цепом, и как рычаг опускались и поднимались продолговатые и твердые мышцы его плечей. постоянное безмолвие придавало торжественную важность его неистомной работе. славный он был мужик, и не будь его несчастье, всякая девка охотно пошла бы за него ему сапоги, сшили кафтан на лето, на зиму тулуп, дали ему в руки метлу и лопату и определили его дворником.