Вчем состоит идейно-филисофский смысл эпилога романа "война и мир"?

у леонтьевские дети были не богатые. им было позволено где угодно гулять,за ними не следили.когда леонтий возвращался с работы с зарплатой он устраивал пир и тогда все соседи были у него дома,а детям было раздолье. автор(мальчик) был добрый любил играть,слушался бабушку, ходил всё время за земляникой, чтобы получить пряник. но когда он   проводил много времени с леонтиевскими детьми то он слушал не себя, а их. в один день когда бабушка послала мальчика собирать землянику, он пошол с леон.детьми.. он пошол с ними в лес и насобирал полную корзину земляники,но леон. дети былт хитрые и начали говорить, чтобы он чучуть съел ягод и поделился с ними. он по началу отказывался,но когда они сказали что он боится свою бабушку, е му это не понравилось.. и тогда леон. дети налетели на ягоды и съели всю корзину не дав попробывать потом он начал воровать.. и так он попался и стал сново хорошим( вроде все было так)

кожна людина хоча б один раз у своєму житті замислюється над тим, що для неї є найважливішим, що їй потрібно понад усе. тієї миті у свідомості людини відбувається переоцінка цінностей і вона може змінитися. саме так сталося зі скруджем, головним героєм повісті "різдвяна пісня у прозі", автором якої є видатний ійський письменник чарльз діккенс.

твір розповідає про старого жмикрута скруджа, якого непокоїла жага до збагачення. окрім грошей, його ніщо не цікавило. для нього не існувало жодних моральних цінностей. скрудж не знав, що таке любов, співчуття, радість. гроші стали сенсом його життя. проте події різдвяної ночі назавжди змінили скруджа, його світосприйняття, думки, погляди.

життя скруджа можна умовно поділити на дві частини: до зустрічі з духами різдва і після неї. саме духи, що з'явились перед скруджем святкової різдвяної ночі, йому усвідомити справжній сенс життя, знайти духовні цінності, усе те, чого йому так не вистачало довгих років гонитви за багатством.

особисто на мене повість справила неабияке враження. вона мені зрозуміти, що в житті немає нічого важливішого за моральні якості та щирі людські стосунки. варто завжди пам'ятати про вічне, плекати й шанувати його в собі. я всім раджу прочитати чудовий твір чарльза діккенса "різдвяна пісня у прозі" та замислитися над сенсом буття, над справді важливими речами.