Написать сочинение один день николая стрельцова на войне по роману "они сражались за родину"

иногда говорят, что нам не стоит гордиться победой в великой отечественной войне. дескать, она была несправедливой не только со стороны германии, но и советского союза. что же, вероятно, в этом правы. но когда задумаешься: “а какая она вообще, справедливая война? ”, — затрудняешься с ответом. убийство и насилие всегда остаются убийством и насилием, даже если вызваны благородными намерениями. а с другой стороны, разве народ и правительство всегда одно и то же? значит, не все так просто и определенно.  яснее понять проблему мне мысли л.н. толстого об отечественной войне 1812 года. она постоянно осуждает саму войну, любую войну как бессмысленное убийство. но ни это, ни усилие европейской реакции в результате победы над наполеоном не заставляют писателя усомниться в величии подвига своего народа. романиста восхищает чувство патриотизма людей, которые не рассуждая о правилах, ни о причинах и следствиях войны, просто “всем миром навалились на француза”.

На першому астероїді жив один-єдиний житель – король,   “він був воістину повновладний монарх і не знав ніяких меж і обмежень”.

На другий планеті жила марнославна людина, якій здавалося, що вона “найкраща, найбагатша і всіх розумніша”,  такі “люди глухі до всього, окрім хвали”.

На третій планеті жив п’яничка, який пив, щоб забути, що йому соромно пити. І після першої, і після другої, і після третьої планети Маленький принц переконувався, що “дорослі – дуже, дуже, дуже дивний народ”.

На четвертій планеті жила ділова людина – до такої міри зайнята, “що при появі Маленького принца навіть голови не підняла”. Ділова людина володіла зірками, тому що до нього “ніхто не здогадався ними заволодіти”.

П’ята планета була менше за всіх, і на ній жив ліхтарник

«У його роботі все-таки є сенс. Коли він запалює свій ліхтар — немов народжується ще одна зірка чи ще одна квітка. А коли він гасить ліхтар — немов зірка чи квітка засинають. Чудове заняття. По-справжньому корисне, тому що красиве», «Йому все більше подобалась ця людина, вірна своєму слову», «Він думав не тільки про себе».

Шоста планета була величезною. На ній жив географ , що вивчає моря, річки, міста, гори й пустелі і не знає, чи перебувають вони на його планеті. Це був географ, а не мандрівник.

Сьома планета була Земля."Земля — планета неабияка! На ній сто одинадцять королів (не поминаючи, звісно, і  муринських), сім тисяч географів, дев'ять тисяч ділків, сім з половиною  мільйонів п'яничок, триста одинадцять мільйонів шанолюбців, себто десь із два

мільярди дорослих."

Объяснение:

І сниться Вітьці Горобцю дивний сон. Біжить куниця – голубі іскри розсипає, а він – за нею. А голубі іскри так і сиплються, і куниця аж спалахує дивним голубим сяйвом. На десятий день здоганяє голубу куницю. Ось-ось схопить її... І тільки руки а тут хтось як крикне: "Куди ж ти ото руками?! Іч, який швидкий!". А позаду пихтить Федько і хникає, що закохався, але не знає у кого.

...Уві сні Вітька так голосно кричав і так безладно розмахував руками, що зовсім сполошив матір, яка подумала, що в сина гарячка.

А ліки у матері були універсальні: гарячий пісок. Нагріла його швиденько, в торбинку засипала – і синові на живіт поклала, по доброті своїй не відаючи, що синові ще десять років бігти степами, бігти ярами, бігти лісами за голубою-голубою куницею.

Чи здожене він колись голубу куницю? Поживемо – побачимо.

Объяснение: