Анализ стихотворения саши черного "бессмертие": бессмертье? вам, двуногие кроты, не стоящие дня земного срока? , ящерицы, жабы и глистытого же захотят, обидевшись глубоко…мещане с крылышками! пряники и рай! полвека жрали — и в награду вечность…торг не дурен. «помилуй и подай! »подай рабам патент на бесконечность.тюремщики своей земной тюрьмы, грызущие друг друга в каждой щели, украли у пророков их псалмы, чтоб бормотать их в храмах раз в неделю…нам, зрячим, — бесконечная печаль, а им, слепым, — бенгальские надежны, сусальная сияющая даль, гарантированные брачные не клянчите! господь и мудр, и строг, —земные дни бездарны и убоги, не пустит вас господь и на порог, сгниете все, как падаль, у дороги.по плану: 1. тема2. настроение3. лирический герой4. художественные средства

1. Сравнения и эпитеты.

2. Автор описывает спор,накал страстей происходит и в природе,так как человек связан с природой,являясь частью природы.Через состояние природы,пейзаж,автор показывает эмоциональное состояние Митраши и Насти.сравнивая детей с птицами.

"–Кра!–крикнула в это время ворона в гнезде.И ее самец мелкими шажками перебежал ближе к Косачу на полмостика.Сверху стала надвигаться серая хмарь.

– Кра! – закричала ворона. И самец быстро перебежал по мостику остальной путь до Косача и со всей силой долбанул его. Как ошпаренный метнулся Косач к улетающим тетеревам, но разгневанный самец догнал его, вырвал, пустил по воздуху пучок белых и радужных перышек и погнал и погнал далеко."

3. «И вот первый луч, скользнув по верхушкам ближайших, очень маленьких елочек, наконец-то заиграл на щеках у детей». (больше про описание солнца не знаю)

Мартина на ім'я Джонатан Лівінгстон з молодості бентежить безглуздість і вузькість існування мартинів, стурбованих лише щоденною боротьбою за прожиток. Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва буття, а не як переміщення в для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.

Одного разу Джонатан зустрічає двох сяючих мартинів, які забирають його в «більш досконалу реальність» — не Небеса, а наступний, кращий світ, досяжний через власне самовдосконалення. Цей світ населений мартинами, що присвятили себе мистецтву польоту. Джонатан з подивом дізнається, що його завзятість і всепоглинаюча спрямованість у навчанні дозволили йому пройти шлях еволюційного розвитку, на який у звичайних мартинів йдуть тисячі, десятки тисяч життів.

У новому світі Джонатан знайомиться з Чіанг — мудрим мартином — старійшиною. Чіанг стає наставником Джонатана і вчить його переміщатися зі швидкістю думки в та часі. За словами Чіанг, секрет успіху полягає в глибокому усвідомленні того, що справжнє «я» живе одночасно в будь-якій точц в будь-який момент часу і не є в'язнем тіла з обмеженим набором заздалегідь запрограмованих можливостей .

Чіанг йде у наступний, ще більш досконалий світ, а через деякий час Джонатан приймає рішення повернутися на Землю, щоб передати отримані знання таким же мартинам, яким він сам був колись, щоб поділитися пристрастю до польоту і прагненням до досконалості. Джонатан збирає невелику команду з мартинів, вигнаних зграєю, і починає навчати їх майстерності польоту. Домігшись вражаючих успіхів, вся команда під проводом Джонатана повертається в зграю. Всупереч старанням мартинів — старійшин вони знаходять все більше прихильників і прихильників. Незабаром Джонатан передає свою роль наставника одному зі своїх перших учнів, а сам залишає земний світ, продовжуючи шлях вдосконалення.

Объяснение: