Анализ стихотворения аленушка кедрина стойбище осеннего тумана, вотчина ночного соловья, тихая царевна несмеяна - родина неяркая моя! знаю, что не раз лихая сила у глухой околицы в лесу ножичек сапожный заносила на твою нетленную красу. только всё ты вынесла и снова за раздольем нив, где зреет рожь, на пеньке у омута лесного песенку аленушки я бродил бы тридцать лет по свету, а к тебе вернулся б умирать, потому что в детстве песню эту, знать, и надо мной певала мать!

стих «аленушка» у дмитрия кедрина не такое простое, как кажется, на первый взгляд. это типичный гимн непротивления злу насилием, столь громко проповедуемый в христианстве. эта колоссальная вера, что только такая линия поведения обеспечивает длительное существование «нетленной красы – и природы, и россии. это та же тихая грусть по поводу тяжких испытаний, которые могут выпасть на долю страны.

1.у городничего было много "грехов". он боялся разоблачения. а у страха глаза велики. вот он "фитюльку" и принял за ревизора. хлестаков -то был из столицы, прилично одет, жил в гостинице, не уезжая никуда, и не платил за проживание. а городничий получил уведомление о грядущем визите, да ещё и сон приснился, вот он 2.главное действующее лицо комедии, по определению самого автора, - смех! 3.тут, , жертв нет, все замазаны! 4.один осип, он ведь говорил хлестакову, что его принимают не за того. 5. а ничего. разве таких городничих мало? ! даст взятку приехавшему ревизору   да и

Джек лондон — один із найвідоміших американських письменників. його твори надзвичайно цікаво читати. мабуть, це тому, що автор багато чого побачив і пережив у своєму житті. майбутньому письменнику змалку довелося тяжко працювати. наприклад, з десяти років він розвозив газети, потім була робота на консервній фабриці, у пральні, в котельні. взагалі, джек лондон випробував себе у багатьох професіях. він був матросом, репортером, навіть золотошукачем герої творів джека лондона схожі на нього — порядні, сильні та мужні. саме таким є головний герой оповідання "жага до життя". разом з другом він повертається додому після вдалих пошуків золота. проте доля та сувора північна природа випробовують товаришів на міцність. один із них, білл, не витримує цього. він забирає свою частку золота, залишає приятеля в біді та йде геть. нелегко доводиться головному герою. перемагаючи біль у вивихнутій нозі, він іде далі, до¬лає голод і холод, виходить переможцем у поєдинку з вовком. величезна любов до життя, бажання жити керує ним.  ім'я героя невідоме. проте це справжня людина, мужня й відважна. а ще — порядна. дорогою головний герой натрапив на останки білла. почуття власної гідності не дозволяє йому взяти золото загиблого.  це оповідання змушує читачів замислитись над сенсом людського життя, над поняттями "дружба", "товариськість", "зрада".  я вважаю, що сенс життя полягає в тому, щоб прожити свій вік гідно, іншим у тяжку хвилину. людина не повинна вчиняти нічого, за що потім їй було б соромно.